Реферат
з дисципліни "Соціологія" на тему
"СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ ПРОБЛЕМИ У ТВОРЧІЙ СПАДЩИНІ ПЕТРА МОГИЛИ"
ПЛАН
Вступ
1. Біографія Петра Могили
2. Творчість Петра Могили
Висновок
Список використаної літератури
ВСТУП
Історія соціологічної думки в Україні як цілісний процес практично не досліджувалася.
Протосоціологічний період її розвитку охоплює хронологічний проміжок від часів Київської Русі до середини ХІХ ст. Його історія налічує кілька етапів, що характеризуються певними особливостями розвитку соціологічного знання під впливом економічних, соціальних, політичних, ідеологічних факторів:
1) протосоціологія епохи становлення розвитку та розпаду Київської Русі (праісторія, Київська держава, княжа доба, литовсько-польський період – V-XV ст.);
2) протосоціологічне знання козацької доби (XV-XVIII ст.);
3) протосоціологія доби відродження України (XVIII-XIX ст.).
Значний інтерес для протосоціології становлять соціально-політичні концепції Києво-Могилянської академії – першого вищого навчального закладу на східних землях України. Засновником академії був визначний церковний і культурний діяч київський митрополит Петро Могила (1596-1647 рр.). Разом з іншими діячами академії С.Яворським, Ю.Кониським, П.Величковським та Ф.Прокоповичем – він розвивав погляди на співвідносини церкви і держави, світської та церковної влади.
Метою роботи є дослідження життя та творів Петра Могили – відомого церковного і освітнього реформатора.
Теоретичним підґрунтям стали роботи Пічі В., Юрія М., Буряка Ю. та інших [1-5]. Вони досліджували внесок Петра Могили у протосоціалістичну думку досить стисло, творчості велика увага не приділялася. Лише Дзюба О. дослідила як біографію, так і творчу спадщину, що становить значний внесок у соціологічну науку.
1. БІОГРАФІЯ ПЕТРА МОГИЛИ
Син господаря Волощини та Молдови, Симеона Могили, та угорської князівни, Маргіти, народився 21 грудня 1596 р. Рід Могил у своїй політиці орієнтувався на Річ Посполиту, яка намагалася утвердитися на цих землях на противагу Османській імперії, у васальній залежності від якої перебували Молдова та Волощина. При підтримці Речі Посполитої господарем Молдови в 1595—1606 роках був брат Симеона, — Єремія Могила. Після його смерті господарем став Симеон (1606 — 1607). По смерті Симеона міжусобні війни, які точилися в Молдові, змусили його дружину з дітьми (а їх за одними даними було п'ять, за іншими — шість синів) переїхати в Річ Посполиту. Тривалі зв'язки роду Могил з польськими впливовими колами забезпечили їхнім дітям входження до польського магнатсько-шляхетського та українського князівського оточення. Вони одержали в Речі Посполитій шляхетські права, дочки Єремії одружилися з синами родин Вишневецьких, Корецьких, Потоцьких. Одна з них — Раїна Могилянка — була дружиною князя Михайла Вишневецького. Її онук Міхал-Корибут Вишневецький став польським королем (1669-1673). Раїна заснувала на Лівобережжі, де знаходилися величезні володіння Вишневецьких, три монастирі — Густинський, Мгарський та Ладинський, забезпечила їх фондовими записами на земельні володіння.
Рід Могил відзначався великою відданістю православній церкві, благочестивістю та меценатством. Представники цього славного роду підтримували тісні контакти з Львівським Успенським братством, на їхні кошти будувалася й оздоблювалася Успенська церква, яку називали Волоською. ............