План

Координація підмета і присудка

Складні випадки керування в українській мові

Норми вживання прийменників у словосполученнях. Особливості використання прийменника по

Синтаксичні норми побудови складних речень

Література

Конкретна форма дієслова-присудка зумовлюється конкретною граматичною формою підмета. Таке співвідношення форм головних членів речення відповідає підрядному зв’язку узгодження. І тому традиційні граматики, класифікують підмет і присудок як предикативне словосполучення, вбачали між ними зв'язок узгодження.

Але останнім часом у вітчизняному мовознавстві внаслідок глибшого вивчення типів підрядних зв’язків між компонентами словосполучень побутує інша думка про зв'язок між підметом і присудком. У сучасних наукових працях із синтаксису простого речення та в спеціальних дослідженнях, присвячених підрядним зв’язкам у словосполученнях, розмежовується узгодження, яке буває між означуваним словом (іменником) і означенням (прикметником, займенником, дієприкметником), та зв'язок, що існує між головними членами речення. Підмет і присудок перебувають у предикативному зв’язку, який не ототожнюється ні з сурядним, ні з підрядним. Не розглядається він і в словосполученнях, бо на основі головних членів речення формується речення, а не словосполучення. Дослідники вважають, що між ними існує к о р е л я ц і я, тобто уподібнення граматичних форм.

Координація форм підмета і присудка зумовлюється різними причинами. На граматичну форму присудка насамперед може впливати граматична форма підмета (рід, число), характер лексичних значень іменників-підметів (істота / неістота), позиція присудка щодо підмета (особливо при однорідних підметах) тощо.

Особливості узгодження підмета з присудком:

1)         підмет, виражений іменником + числівником

а) якщо числівник, закінчується на одиницю (31, 151 і т.д.), то форма присудка виражається в однині (Двадцять один комп’ютер придбав банк);

б) якщо числівник закінчується на два, три, чотири, то форма присудка виражається у множині (однина - у безособовому реченні): Чотири студенти пропустили заняття, Чотири студенти було відзначено на святі;

в) якщо підмет виражений збірним числівником, то форма присудка може бути або в однині, або в множині: Семеро студентів з’явилося (або з’явилися) на консультації;

г) якщо підмет виражений іншими числівниками, то присудок - в однині або в множині: Сімнадцять агрегатів списали (або списано) у зв’язку з їхньою якістю.

2)         якщо підмет виражений словами більшість, меншість, багато, мало, ряд, частина, кілька, декілька + іменник, то присудок має форму однини (Більшість абітурієнтів буде зарахована на стипендію та забезпечення гуртожитком) або у множині, коли головні члени речення розділені підрядним реченням, коли головні члени є однорідними (Ряд питань, які внесені до іспиту, будуть поставлені в письмовій формі);

3)         якщо підмет виражений займенниками хто, дехто, ніхто, ніщо та ін., то форма присудка - в однині: Усі, хто прийшов реєстрацію, повинні з’явитися вчасно;

4)         якщо підмет виражений іменник + прикладка:

а) виставка-продаж, музей-садиба, де підмет - родове поняття, ширше, а прикладка - видове, вужче, то присудок узгоджується із підметом, а не з прикладкою: Школа-інтернат має всі зручності;

б) родова назва + символічна назва (фабрика "Боженківець", кінотеатр "Україна" і под.), то присудок узгоджується із загальною, родовою назвою: Об’єднання "Світило" уклало угоду на постачу друкарського паперу;

5) якщо однорідні підмети розділені протиставними сполучниками не - а, не лише - а й, то присудок виражається в однині: Не лише економічного, а й юридичного обґрунтування потребує ця проблема;

6) однорідні підмети із значенням, наприклад значна частина, велика кількість, цілий ряд, деяка сума, присудок - в однині: Значна частина верстатів і механізмів відповідає сучасним вимогам деревообробки;

7) якщо підмет виражений абревіатурою, то присудок узгоджується у роді, числі, що й головне слово у словосполученні, від якого утворено абревіатуру: УАН (Українська академія наук) була заснована в 1918 році.

Отже, координація форм простого присудка і підмета, вираженого називним відмінком іменника (субстантивованого слова), позбавлена варіантності у формі числа. ............