МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ І ТУРИЗМУ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ КУЛЬТУРИ
Східно - слов’янські племінні союзи VI – IX ст.
Реферат з дисципліни:
„Історія України”
Виконала:
студентка I курсу
факультету ДІД
Момот О.Ю.
Харків 2007
Зміст
Вступ
1. Прабатьківщина слов’ян ................................................................... 3
2. Розселення слов’ян ................................................................... 3
3. Життя східних слов’ян ................................................................... 4
4. Слов’янські племена .................................................................. 5
Поляни .................................................................... 6
Сіверяни .................................................................. 7
Деревляни ................................................................... 9
Уличі і Тиверці ................................................................... 10
Дуліби .................................................................. 11
Хорвати .................................................................... 12
Висновок
Список літератури
Вступ
Слов'яни — одна з найчисленніших груп давньоєвропейського населення.
З розселенням арійських племен по цілій Європі й великій частині Азії, почали вибиватися поміж іншими племенами й слов’яни, що первісно займали землі поміж рікою Одрою на заході, Дніпром на сході, Карпатами й Судетами на півдні й прибережною, над балтійською смугою на півночі. До самого балтійського побережжя вони не доходили, так само, як дуже довго держалися здалека від чорноморського побережжя.
Слов’яни були вдачі войовничої, сміливі й жорстокі, а при тому надзвичайно свободолюбні. Вірили в сили природи, але релігія була краще розвинута в західних, аніж східних слов’ян.
Займаючись скотарством і бджільництвом, особливо поширили слов’яни хліборобство й огородництво. Доказ на це — спільні всім слов’янам назви жита, пшениці, ячменю, вівса, проса, льону, конопель, сіна, овочів, ягід, а далі рала, серпа, коси, мотики, лопати, ратая, орання, сіяння, жатви, і т. п. З ремесел знали ткацтво й кушнірство та домашнє майстерство, при якому послугувалися сокирою, долотом і кліщами. Жили селами й оборонялися перед ворогом у городах, що їх обводили окопами. Їх зброєю були лук, стріли, меч. Рахувати вміли до тисячі. Вміли будувати хати з вікнами й дверми, варити мед і виробляти з молока сир та масло. З окрас носили персні та гривні.
В арабських джерелах згадується про союзи слов'янських племен — об'єднання східних племен ще до створення Київської Русі. Слов'яни жили родами, племенами. Найдавніший вітчизняний літопис, згадуючи про розселення слов'ян у Східній Європі називає різні племена: словени, кривичі, поляни, в'ятичі, радимичі, древляни, сіверяни та ін.
1.Прабатьківщина слов’ян
Слов'яни — одна з найчисленніших груп давньоєвропейського населення. ............