Розслідування самовільного зайняття земельної ділянки та самовільного будівництва

Самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії, що свідчать про її фактичне використання за відсутності відповідного вирішення органу виконавчої влади або органу місцевої самоврядності про його передачу у власність або надання в користування (оренду), або за відсутності укладеної операції відносно такої земельної ділянки, окрім дій, які, згідно із законом, є правомірними.

Способами вказаного злочину можуть бути: незаконне огородження ділянки; знищення і встановлення «своїх» межових знаків; виставлення охорони, яка перешкоджає власнику земельної ділянки чи землекористувачеві здійснювати свої права на землю; протиправне використання землі у своїх потребах (обробка, удобрення землі, висів насіння, вирощування сільськогосподарських культур, насадження дерев або чагарників, меліорація, видобування корисних копалин, виконання інших робіт, розміщення товарів, техніки і будівельних матеріалів).

Самовільне будівництво будівель і споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці має місце, якщо на зазначеній ділянці збудовано або будується (у тому числі реконструюється раніше збудований) житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно; при цьому земельна ділянка не відведена для будівництва названих об'єктів нерухомості, а забудова здійснюється без одержаного в установленому порядку дозволу чи належно затвердженого проекту або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Предметом злочину є конкретна земельна ділянка, тобто частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Приводами до порушення справ про зазначені злочини, як правило, є: заяви громадян, постраждалих від незаконних дій; повідомлення службових осіб підприємств, установ, організацій, у віданні яких знаходиться незаконно зайнята земля; безпосереднє виявлення ознак злочину співробітниками оперативних підрозділів; повідомлення службових осіб органів, які здійснюють контроль у сфері землекористування; повідомлення, опубліковані в пресі.

Відповідно до діючого законодавства, перевірка заяв і повідомлень про злочини за необхідності проводиться у строк не більше десяти днів шляхом відбирання пояснень, витребування необхідних документів, проведення оперативно-розшукової діяльності. Також до порушення справи про самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво доцільно проводити огляд місця події.

У результаті має бути зібраний первинний матеріал, який оцінюється слідчим. Для прийняття обґрунтованого рішення в цьому матеріалі повинні міститись достатні дані, які вказують на ознаки злочину (підтверджують об’єктивну сторону та об’єкт посягання). Тобто у первинних матеріалах мають бути документально встановлені такі обставини:

а) факт зайняття встановленою або невстановленою особою (особами) земельної ділянки, яка має певне місце розташування та площу в складі однієї з категорій земель;

б) правова належність цієї земельної ділянки певній фізичній чи юридичній особі, державі;

в) відсутність правових підстав для розпорядження земельною ділянкою у особи (осіб), які її зайняли (тобто факт самовільності зайняття);

г) значний розмір шкоди, завданої законному володільцю або власнику земельної ділянки.

Рішення про порушення кримінальної справи слідчий приймає на підставі аналізу матеріалів, наданих співробітниками органу дізнання, які проводили дослідчу перевірку, а саме:

а) заяви або повідомлення, яке стало приводом до проведення перевірки, з усіма наданими заявником матеріалами;

б) рапорту з ґрунтовним викладенням виявлених обставин самовільних дій із землею;

в) оригіналів або копій документів, які посвідчують право володіння або користування земельною ділянкою та визначають її межі на місцевості (державний акт на право власності (або користування) землею; рішення державної адміністрації або місцевої ради про відвід земельної ділянки; договір оренди з усіма складовими частинами: план або схема ділянки, кадастровий план, акт визначення меж, викопіювання з топографічної карти відповідної місцевості тощо);

г) протоколу огляду місця події;

д) довідки територіального підрозділу земельних ресурсів про категорію земель, де знаходиться захоплена ділянка;

е) акту обстеження земельної ділянки фахівцями територіального підрозділу Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Державного комітету України із земельних ресурсів (Держземінспекції);

ж) акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства фахівцями Держземінспекції;

з) розрахунків розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, здійснених фахівцями Держземінспекції;

к) пояснень законного володільця або власника земельної ділянки;

л) пояснень осіб, запідозрених у вчиненні злочину (якщо вони встановлені);

м) пояснень очевидців протиправних дій.

До матеріалів за наявності мають додаватись документи, надані зацікавленими особами, зокрема, листування з органами влади та самоврядування, судові рішення та інші документи у залежності від обставин події (наприклад, матеріали адміністративного провадження, довідки з місцевої ради про сплату земельного податку та ін.).

У зв’язку з тим, що принципове значення для вирішення питання про порушення справи має встановлення розміру завданої шкоди, необхідно наголосити на обов’язковій наявності в первинному матеріалі та ретельному аналізові слідчим розрахунків розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, який проводився відповідними інспекціями Мінприроди або Держкомзему, а також аналізові розміру шкоди, заподіяної юридичним та фізичним особам, який проводився територіальними органами Держземінспекції, відповідно до чинних нормативно-правових актів.

Оцінивши інформацію, одержану в результаті проведеної дослідчої перевірки, слідчий, прокурор або орган дізнання у залежності від наявності або відсутності підстав для порушення кримінальної справи повинні прийняти одне з рішень, передбачених ч. 2 ст. 97 КПК, а саме: порушити кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ст. 197 КК; порушити кримінальну справу про інший злочин, якщо в результаті перевірки не встановлено факт діяння, передбаченого ст. 197 КК, але є достатні дані, які вказують на ознаки вимагання, шахрайства, заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем; відмовити у порушенні кримінальної справи, якщо за наслідками перевірки не встановлено достатніх даних про ознаки злочину; направити матеріали за належністю (наприклад, органам Держземінспекції для прийняття рішення щодо накладення адміністративного стягнення за ст. 531 КУпроАП).

Основними завданнями, які постають перед слідчим після порушення кримінальної справи з метою успішного завершення розслідування, є: припинення злочинної діяльності, якщо вона продовжується; усунення прогалин та недоліків огляду місця події; одержання показань від потерпілих; встановлення всіх свідків злочину та одержання від них показань; уточнення розміру заподіяної шкоди та вжиття заходів щодо забезпечення цивільного позову; забезпечення збереження документів – джерел доказів; одержання показань від підозрюваного; збір і перевірка даних про наявність кваліфікуючих ознак самовільних діянь, ознак інших злочинів (службових, проти довкілля та ін.), обставин, що пом’якшують або обтяжують відповідальність; висунення обвинувачення; збір інформації про особистість обвинуваченого; встановлення причин і умов, що сприяли вчиненню злочину, та вжиття заходів щодо їх усунення.

Найбільш характерними для зазначеного виду кримінальних справ слідчими діями є: огляд місця події, допит потерпілих, свідків, підозрюваних (обвинувачених), виїмка документів, призначення судових експертиз.

Огляд місця події рекомендується проводити до порушення кримінальної справи, оскільки саме ця дія дозволяє встановити та зафіксувати ознаки самовільного зайняття земельної ділянки. ............