Вступ
Актуальність теми дослідження. Невід’ємною умовою існування та успішного функціонування конкурентоспроможної економіки будь-якої країни є наявність високоякісної, конкурентоспроможної робочої сили. Саме від рівня якісного розвитку робочої сили, залежить ефективність використання матеріальних, фінансових та самих людських ресурсів.
Становлення ринку праці об’єктивно змінює традиційні й формує нові взаємозв’язки між освітою та іншими соціальними інституціями, що вимагає розробки нової політики в галузі освіти. Це, у першу чергу, пов’язано з тим, що сьогодні суспільство не може гарантувати повної зайнятості всього працездатного населення, в тому числі й такої його соціальної групи, як молоді спеціалісти. На можливість їх працевлаштування впливають, з одного боку, дисбаланс між попитом на робочу силу на ринку праці та пропозицією вищої школи, яка ще не зорієнтована на цей ринок і практично не враховує його потреб при формуванні контингенту студентів, а з іншого – суттєві недоліки у самій підготовці студентів до професійної діяльності.
Актуальність дослідження ринку праці молодих спеціалістів в умовах становлення ринкової економіки визначається як практичними задачами реформування, так і вимогами теорії, що потребує уточнення методологічного інструментарію, узгодження позицій і вироблення нового, більш глибокого розуміння його сутності. Очевидна необхідність застосування комплексного підходу до розробки єдиного узгодженого механізму регулювання ринку праці молодих спеціалістів.
Мета та задачі дослідження. Метою є теоретичне обґрунтування основних засад формування і розвитку ринку праці молодих спеціалістів та розробка сучасних форм, методів і механізмів його регулювання. Це дозволить оптимізувати державні витрати на підготовку об’єктивно зумовленої кількості спеціалістів різних напрямків, створюючи тим самим передумови підвищення соціальних гарантій зайнятості молоді після закінчення вищих навчальних закладів.
Розділ I. Праця як фактор виробництва
1.1 Поняття праці як фактору виробництва
Праця – один з основних факторів виробництва, власниками якого є домогосподарства, це фізичні і розумкові здібності людей, що можуть бути використані у виробництві благ. Унікальність праці як економічного виробничого фактора полягає у тому, що послуги праці неможливо відокремити від робітника.
Але через те, що об'єктом купівлі - продажу є лише послуги праці робітника, а не сам робітник, поряд із ціною праці не менше важать умови праці, які випускаються трудовими угодами і чинним законодавством. Обсяг використаної праці вимірюється у годинах роботи протягом певного періоду (отже праця – це початкова величина).
Запаси праці в економіці вимірюються показником робоча сила: це здатне населення, тобто кількість людей, які досягли певного віку (в Україні – 16 років) і працюють або хоча б не мають роботи, то шукають її чи очікують що їм запропонують роботу. Особливість конкурентного ринку праці економічного фактора виробництва – абсолютна мобільність праці (здатність робітників переміщувати послуги своєї праці від однієї фірми до іншої в межах національної економіки незалежно від спеціалізації ринків праці).
Серед усіх економічних ресурсів, використовуваних у виробництві товарів та послуг, найважливішим є праця. ............