Міністерство освіти та науки України

Дніпропетровський національний університет

Роботу виконано на кафедрі

масової та міжнародної комунікації

Курсова робота

на тему:

«Дзеркало тижня» як суспільно-політичний щотижневик»

Виконала

студентка групи ЗЖ-06

Романюк Оксана Ігорівна

Перевірила

К.ф.н.,доц.

Гусак Н.А.

Дніпропетровськ 2007

Зміст роботи

Вступ

Частина І. Історія розвитку суспільно-політичного щотижневика:

а) Щотижневик, його історичний розвиток та поява у ньому політичної спрямованості.

б) Історія взаємовідносин влади і політичних видань у суспільстві.

в) Роль суспільно-політичних видань у демократичному суспільстві та становленні громадянської думки.

3. Частина ІІ. Загальні відомості про суспільно-політичний щотижневик

«Дзеркало тижня». Демократичність і «свобода слова» на сторінках цього видання, відповідність видання до вимог суспільно-політичного щотижневика.

Висновки.

Вступ

Із здобуттям Україною незалежності відбулись докорінні зміни в усіх сферах суспільного життя, зокрема і в засобах масової інформації. Причому, тут елементи демократії проявились чи не найбільш виразно і суперечливо. І пояснюється це, головним чином, наступним:

• потреба демократизму в ЗМІ важлива не лише сама по собі, як в одній із складових суспільного життя, а ще й тому, що демократизм в ЗМІ прямо впливає на розвиток демократії в усіх інших сферах життя;

• журналістська праця за своєю сутністю є працею творчою, вільною, просякнутою свободою думки - ще є важливою ознакою демократії;

• прояви демократії в журналістиці по-різному були сприйняті різними колами суспільства, не всім вони були до вподоби, а, отже, зустріли й спротив. Структура засобів масової інформації змінилась і кількісно, і за способами інформування.

Збільшилась кількість видань. У республіканському масштабі, крім газет, що продовжили існування (іноді під іншими назвами), з'явились нові: "Голос України", "Урядовий кур'єр", "Дзеркало тижня", "Факти", "Сегодня" та ін. Збільшилась кількість видань, особливо спеціалізованих, в яких зацікавлені певні групи населення. Певний сенс у структурі видань має статус видання у зв’язку з територією, на якій воно поширюється. За радянських часів територіальна прив’язка була непорушною, а в сучасних умовах будь-яка газета, зареєстрована державним комітетом України з питань інформаційної політики, може вважатись обласною чи республіканською. Структурні перетворення означають реальне входження демократії в ЗМІ: адже завдяки їм краще задовольняється попит реципієнтів інформації на новини, йде поглиблення знань про світ, посилюється аналіз суспільних явищ. Однак і ідеалізувати ці процеси не можна. В сучасній структурі ЗМІ помітні і деякі мінуси в проявах демократії:

• знизилась періодичність виходу багатьох газет: щоденні в минулому виходять тричі, а то й раз на тиждень - а, значить, споживач інформації не отримує оперативних новин. Ччерез брак коштів у населення далеко не всі мають можливість дивитись телевізор, слухати радіо, а значить, при всьому розмаїтті ЗМІ можливості отримати широку інформацію обмежені. Також не всі засоби інформації однаково доступні для всіх (опозиційні видання, в силу різного роду перепон - менш доступні, Інтернет - мало доступний для більшості громадян) і тому вилив на маси реципієнтів справляють переважно офіційні, багатотиражовані видання, яким бракує демократизму.

Зміни початку 1990-х років, які проходили під лозунгами демократії та ринкових реформ, викликали зміни у друкованій та електронній пресі пострадянських республік, зокрема в Україні. ............