Тема: "Психология личности управленца или зачем мне нужна психология и педагогика"
Зміст
Вступ................................................................................................................ 3
1. Особистість керівника як вирішальний фактор управління...................... 4
1.1 Виховання пам'яті..................................................................................... 5
1.2 Розвиток уваги........................................................................................... 5
1.3 Вміння слухати.......................................................................................... 6
2. Психологія про вміння вибирати стиль керівництва................................. 8
2.1 Означення необхідності вибору стилю керівництва................................ 8
2.2 Авторитарний стиль.................................................................................. 9
2.3 Демократичний стиль.............................................................................. 10
2.4 Ліберальний стиль................................................................................... 11
3. Мистецтво керівника долати конфлікти................................................... 13
Висновки........................................................................................................ 18
Література...................................................................................................... 19
Вступ
Управління людьми – нелегкий процес. Він вимагає від керівника знань в різноманітних сферах людської діяльності. Серед них, по-перше, слід вважати знання специфіки свого виробництва, глибокого розуміння технологічних процесів, які є характерними для даного підприємства. Тільки керівник-професіонал здатний вірно оцінити діяльність підлеглих, надати їм відповідну характеристику, визначити кваліфікацію, вірно спланувати і ефективно організувати роботу колективу.
Психологічний аспект управління постає не менш важливим, ніж виробничий. Керівник повинен бути добрим психологом: йому треба знати й розуміти людей, вміти відповідати їм взаємністю. В цьому плані дуже важливою стає для керівника завдання створення сприятливого клімату в робочій групі, від якого дуже часто залежить кінцевий результат виробництва. Несприятливий психологічний клімат, навпаки, здатен звести нанівець зусилля керівників підприємства, підірвати його фінансове благополуччя і навіть сприяти банкрутству компанії.
В даній роботі висвітлені найбільш актуальні психолого-педагогічні моменти управлінської діяльності керівника, а саме: визначення найбільш ефективних стилів управління персоналом, створення сприятливого психологічного клімату в робочому колективі, застосування психологічних знань для подолання конфліктів серед підлеглих. Крім цього, в великій степені успішність управління залежить від особистості керівника, який постійно повинен піклуватися про самовдосконалення себе як особистості. Все це стосується саме області психологічних знань і повинно використовуватися управленцем, якщо він хоче, щоб його діяльність була ефективною.
1. Особистість керівника як вирішальний фактор управління
Особистість керівника є основним елементом в структурі успішного управління. Навіть, якщо людина, яка має владні повноваження, вірно і грамотно виконує службові обов’язки та компетентна в питаннях професійної діяльності, в неї може виникнути безліч проблем в процесі управління, і буде це пов’язано саме з її індивідуальними якостями.
Знання психології і педагогіки дозволяє не тільки зрозуміти свої "слабкі" місця, але й застосовувати ефективні прийоми і методи для підвищення комунікативної "привабливості", для набуття особистісних рис, які найбільш притаманні керівникові.
Всі індивідуальні властивості керівника, які йому необхідні для успішного управління, можна звести до двох груп: інтелектуальні властивості і комунікативні властивості.
До інтелектуальних властивостей слід віднести такі як: пам'ять, увага, мислення, мовлення, уява, фантазія, вміння викласти свої думки на папері.
До комунікативних властивостей – вміння слухати співрозмовника, здатність донести свою думку до людини. ............