Індія
Індія – держава, що розташована у Південній Азії на півострові Індостан. Її площа становить 3,3 млн. км2 (7 місце в світі), а населення перевищує 1 млрд. осіб (2 місце в світі після КНР). Незалежність проголошена у 1947 році. Крім материкової частини до складу країни входять Андаманські та Нікобарські острови, що відокремлюють Бенгальську затоку від Андаманського моря, а також Лаккадівські та Аміндівські острови у Аравійському морі.
На суходолі Індія межує з Афганістаном, Пакистаном, Китаєм, Непалом, Бутаном, М’янмою та Бангладеш. В Індійському океані вузька Полкська протока відділяє від Індії Шрі Ланку. Із сусідів найскладніші міждержавні стосунки Індія має з Пакистаном.
Індія – одна з колисок людської цивілізації. Мешканці цієї країни першими в світі навчилися вирощувати в культурі рис, бавовник, цукрову тростину, першими почали розводити свійських птахів. Нарешті, Індія подарувала світу шахи і десяткову систему рахування. А релігійно-філософські системи індуїзму та буддизму стали невід’ємною частиною світової духовної культури[1].
Індія – це федеративна парламентська республіка. Вона складається з 25 штатів та 7 союзних територій, що підпорядковуються безпосередньо уряду. Однією із союзних територій є столиця країни – Делі. Головою держави є президент, але вища виконавча влада сконцентрована в руках прем’єр-міністра, законодавча влада належить парламенту. Офіційними мовами є хінді (нею говорить 40% населення), стародавній санскрит та англійська (тимчасово). Загалом же в країні використовується близько 1,5 тис. мов і діалектів. Адміністративний поділ враховує це: штати створені за мовно-етнічними ознаками, місцеві мови також є офіційними на території певних штатів.
У природному відношенні Індія чітко поділяється на 4 частини – Гімалаї, Індо-Гангська рівнина, Деканське плоскогір’я та узбережні низовини. Клімат – мусонний, переважно тропічний і субекваторіальний. Навіть у прохолодний сезон (жовтень-лютий) середньодобові температури на рівнинах перевищують +18°С. Індія має великі масиви досить родючих ґрунтів – як зональних (червоноземи, жовтоземи), так і азональних (алювіальні, вулканічні). На розораних алювіальних рівнинах повністю зведені ліси та зовсім немає пасовищ.
Природно-ресурсний потенціал країни в цілому багатий, але в розрахунку на одного мешканця є невеликим. Серед мінералів світове значення мають руди заліза і марганцю, слюда. Паливні ресурси є обмеженими, значними є тільки поклади вугілля. Натомість дуже великими є гідроенергетичні ресурси.
Індію часто називають країною контрастів. Тут можна зустріти вічні сніги найвищих гір планети Гімалаїв і золоті пляжі Індійського океану; в Індії знаходиться найвологіше місце на Землі – Черрапунджі й, водночас, значна частина території країни зайнята пустелею Тар. Отже важко уявити собі «типово індійський пейзаж». В Індії велике розмаїття у всьому – не тільки у природі, але й у складі населення (кашмірці – європеоїди; таміли мають темне обличчя й курчаче волосся, властиві екваторіальній расі; а гірські племена мають яскраво виражені монголоїдні ознаки – вузькі очі та вилицювате обличчя). Схожа ситуація і в господарстві: з одного боку в індійському селі досі використовується дерев’яне рало, буйволи є головною тягловою силою, провідним паливом лишається біомаса (хмиз, солома, полова, кізяк), майже половина населення неписьменна, а з іншого – Індія у 1974 році провела випробування ядерного пристрою, у 1980 році запустила штучний супутник Землі, індійські вчені мають значні досягнення в галузі комп’ютерного програмування.
Можливо, саме через таку різноманітність індійській культурі властиві високі ідеали миролюбства й гуманізму. ............
