РЕФЕРАТ
На тему: Причини карибської кризи
Співвідношення стратегічних ядерних засобів (станом на 1962 рік)
Аналіз співвідношення стратегічних ядерних засобів переконливо свідчить про закономірність кроку СРСР по досягненню ядерного паритету. Встановлення радянських ракет середньої дальності на Кубі збільшувало кількість ПУ, з яких ракети досягали територію США, із 30 до 70. На період планування в бойовому складі САК США було 69 МБР (на території США) та 105 РСД (в Італії та Туреччині), які досягали території СРСР. У випадку досягнення мети стратегічної операції "Анадир" співвідношення засобів цього типу мало бути 1: 2,48, а, враховуючи потужність боєзарядів і кількість ракет на кожну ПУ, можна було говорити про досягнення необхідного паритету. Але на початок Карибської кризи досягти подібного співвідношення не вдалося внаслідок двох причин:
1. Угрупування РВСП на Кубі було розгорнуто не в повному обсязі (16 ракетних ПУ не розгортались у зв'язку з початком блокади).
2. За період з 1 червня по 22 жовтня 1962 року в США було поставлено на бойове чергування 82 МБР: 36 ракет Атлас, 36 ракет Титан і 10 ракет Мінітмен, що фактично не дало можливості змінити співвідношення на користь Радянського Союзу.
Ці факти свідчать про те, що американці, передбачаючи кризову ситуацію, нарощували стратегічне ядерне угрупування САК, не відмовляючись від прямої аґресії. Однак вони не змогли передбачити того, що радянське керівництво відважиться на такий рішучий крок як утворення ракетно-ядерного угрупування в 140 кілометрах від їх території.
Політичне керівництво Союзу прийняло рішення про установку ядерних ракет на Кубі в односторонньому порядку. Однак, ситуація вимагала погодження цього рішення із кубинським урядом. Цю місію було доручено делеґації на чолі з членом Президії ЦК Рашидовим. До складу делеґації входили Головнокомандувач РВСП маршал Бірюзов і Посол Алексєєв. Делеґацію супроводжували фахівці по ракетно-ядерному озброєнню С.В. Ушаков і П.В.Агєєв.
В Гавану делеґація прибула 29 травня. Основні переговори з Фіделем Кастро вів маршал Бірюзов, якому було доручено вирішити питання розміщення ракет на острові. Після детального аналізу міжнародної обстановки та становища, в якому опинилася Куба, він запропонував кубинському лідерові для надійного захисту революційних завоювань Республіки утворити на її території ракетно-ядерне угрупування. Пропозиція виявилась несподіваною і Кастро запросив час на прийняття рішення. Зустрівшись знову з маршалом і Рашидовим, він заявив: "Якщо це в інтересах соціалістичного табору і, водночас, – ставлю це на друге місце – цього потребує оборона Куби, ми готові розмістити у себе ракети по потребі."
Що мав на увазі Фідель Кастро, поставивши проблему оборони Куби на друге місце? Що це? Революційний романтизм із теорії світової революції, яку сповідував його соратник Ернесто Че Гевара, чи розуміння геополітичних реалій світової політики, в епіцентрі якої опинилася його країна? Як би там не було, але це була достойна відповідь молодого кубинського політика досвідченим практикам з Радянського Союзу.
Отримавши згоду Куби, 7 червня в Кремлі на нараді за участю керівного складу Групи військ, яка планувалася для відправки на Кубу, Хрущов особисто поставив завдання на передислокацію військ. ............