1. Поняття праці

Праця – цілеспрямована діяльність людини, що реалізує свої фізичні та розумові здібності для отримання певних матеріальних або духовних благ, іменованих на виробництві продуктом праці, продуктом виробництва.

Технічна організація праці - це, по-перше, зв'язок людини у процесі спільної праці з знаряддями праці, технікою, матеріалами, технологічним процесом, по-друге, відображення ставлення людини до природи, ступінь впливу на неї при використанні її в трудовій діяльності. Технічна органи організація праці правом не регулюється, для неї існують технологічні інструкції, правила. Тому технічна організація праці, тобто як керувати технікою, як робити одяг, взуття, той чи інший продукт, в різних країнах, у різних суспільствах може бути однаковою. Це стосується, наприклад, технологій вироблення літаків, машин, цукру, хліба і т. д. Обидві названі боки громадської організації праці знаходяться у зв'язку і у взаємодії, впливаючи один на одного.

Громадська організація праці - існуюча в даному суспільстві, державі зв'язок між людьми в процесі спільної праці, що включає їх відносини з власності до середовищ засобів виробництва і до продукту праці. Ці історично розділені для кожної держави, суспільства ставлення людей, тобто їх зв'язку з участі в громадської організації праці, і є предметом правового регулювання, тобто предметом галузі трудового права.

Праця - доцільна, формально матеріальна (прямо-фіксований - фізична праця) і нематеріальна (побічно-фіксований - розумова праця), гарматна діяльність особи, спрямована на задоволення потреб індивіда і суспільства.

В процесі праці людина опосередковує, регулює і контролює обмін між собою і природою. Змінюючи в процесі праці природні умови свого життя, людина змінює і свою власну природу, розвиває свої творчі сили і здібності. Праця являє собою як спосіб відчуження людини від природи, так і форму зв'язку людського суспільства з природою.

Як економічна категорія, праця являє собою один з факторів виробництва.

В історичному матеріалізм працю розглядається як своєрідна субстанція історії, як фундаментальний спосіб людського життя, як "клітинка" усього різноманіття форм ставлення людини до світу. В процесі цілеспрямованої трудової діяльності осіб (суб'єкт праці) за допомогою створених ним знарядь праці перетворює предмет праці в необхідний йому продукт. Продукт праці обумовлено специфікою предмета (матеріалу), рівнем розвитку знарядь, метою і спосіб його здійснення [6].

В мети продукт праці існує до його створення в голові людини ідеально. Хоча мета організує процес праці, підпорядковуючи волю чинного суб'єкта, проте головним критерієм розвиненості праці є знаряддя праці. У них опредмечений (виражений у предметній речової формі) рівень розвитку матеріального виробництва, тип суспільного поділу праці. Крім того, в процесі праці виникають особливі відносини між людьми - виробничі відносини. Оскільки праця - громадська діяльність, колективна, виникає потреба в коштах її організації. Таким організуючим і контролюючим засобом стала членороздільна мова [1].

Подальший розвиток суспільства значною мірою залежить від вдосконалення знарядь праці і виробничих відносин. Ці характеристики праці істотно відрізняють характер людської діяльності від інстинктивного поведінки тварин, що дозволило Карлу Марксу і Фрідріха Енгельса розглянути працю в якості своєрідного "творця" людської історії, створити "трудову гіпотезу" походження людини і суспільства (антропосоціогенез). ............