Зміст

Вступ

1. Формування характеру Рузвельта та його перші кроки в політиці

2. Характеристика основних засад внутрішньополітичної діяльності Ф.Д. Рузвельта на посадах губернатора і президента США

Висновки

Список використаної літератури

Один з біографів Рузвельта, Роберт Шервуд, цитуючи Томаса Карлейля, писав: "У дні миру і процвітання американці мало замислюються про людину, що знаходиться в Білому Домі, тому що звикли справлятися зі своїми справами самі. Але коли обставини приймають несприятливий оборот, вони, як і всі інші люди, шукають лідера, з впевненістю, що він з'явиться „в будь-який час, коли ми будемо в ньому бідувати". У 1929 - 1933 роках американський народ постійно питав: "Де він?"

Таким лідером, героєм, по класифікації Карлейля, став Франклін Делано Рузвельт. Сьогоднішнє звертання до Рузвельта - це не тільки данина поваги великій людині. Стан України, кинутої в море змін і пливучої в ньому майже без керма і вітрил, змушує нас шукати аналогій, що підходять.

Однак, які б ні були передумови для здійснення стрибка і виходу з колапсу, історичний досвід показує, що жоден прорив не відбувався без предводительства вождя.

Америці "поталанило", Рузвельт з'явився на політичній сцені точно тоді, коли всі необхідні обставини збіглися. До однієї крапки простору-часу стяглися найвищий зліт рузвельтівського інтелекту і волі і загальний пошук героя, здатного очолити країну, повести її до реформ рішуче, але з найтоншим почуттям єдності з народом, з урахуванням його згоди на одні і його неготовності до інших мір, у чому, власне, і складається демократичне лідерство.

Майбутній президент народився в 1882 році. Він був здоровий тілом і душею найвищою мірою й у вищому змісті цих слів. Лікарський висновок, даний у 1936 році, перед черговими президентськими виборами, говорив: "Це людина могутнього здоров'я, вищого, непроникного розуму, надзвичайно гнучкого і нещадного інтелекту". Довголітній співробітник ФДР (так, між собою, звали Рузвельта його близькі друзі і соратники), Розенман, так писав про непохитний демократизм свого патрона: "Його лібералізм народився разом з ним, він лежав у душі і серці цієї людини, у його діючій любові до людей, у його власній вірі в соціальну справедливість, у його ненависті до жадібності, експлуатації слабких, у його презирстві до нахаб і нахаб, будь то Гітлер чи власник підприємства, що експлуатує дитячу працю". Безумовно, натура Рузвельта була сприйнятлива до демократичних цінностей, але варто додати, що і традиції родини зіграли значну роль у формуванні його характеру.

Незважаючи на багатство батьків і аристократичне, по американських мірках, походження Рузвельтів (їхній предок висадився в Новому Амстердамі на початку 40-х років XVII століття, усього через двадцять з невеликим років після прибуття в Нову Англію батьків-пілігримів на знаменитому "Мейфлауері", а його нащадки, вірні протестантським принципам праці, невпинно вели прибуткові справи), Франклін виховувався в звичці до постійної роботи. В університетському курсовому творі він з прихованою гордістю щирого сина третього стану писав: "Основна причина працездатності Рузвельтів - їхній демократичний дух. ............