Міністерство аграрної політики України
Нікопольський коледж Дніпропетровського аграрного університету
Кабінет МЗ
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА до курсового проекту на тему:
Планування роботи МТП з розробкою технології оранки поля після вирощування озимої пшениці
2009р.
Вступ
В курсовому проекті на задані сільськогосподарські культури розраховані технологічні карти, по яких складений план механізованих робіт і побудований та скорегований графік машиновикористання.
Виконаний тяговий та кінематичний розрахунок агрегату для оранки після збирання озимої пшениці, знайдена його продуктивність та витрати палива.
Розглянута організація роботи агрегату в загінці, розроблені основні положення техніки безпеки, та питання зберігання техніки, зроблений розрахунок по визначенню затрат праці та коштів на 1 гектар при оранці після збирання озимої пшениці.
Курсовий проект представлений пояснювальною запискою об’ємом листів та графічною частиною на 2 листах формату А-1.
1. Теоретична частина
1.1 Стан та перспективи розвитку АПК країни
Шляхом реформування сільськогосподарського сектору в Україні був значною мірою унікальний. У грудні 90-го року ще за радянських часів, Верховна Рада Української РСР ухвалила Постанову «Про земельну реформу», відповідно до якої всі землі було оголошено об’єктом земельної реформи.
А вже з березня 92-го року Верховна Рада прийняла Постанову «Про прискорення земельної реформи та приватизації землі», у перше постановивши завдання з приватизації землі. Наші аграрні перетворення здійснювалися у п’яти напрямках.
Перший – земельна реформа. Вона була спрямована на втілення в життя гасла «Земля належить тим, хто на ній працює», треба було навіки закріпити й надійно захистити права власності селян на землю.
Другий – господарська реформа. Вона передбачала перетворення колгоспів і радгоспів у приватно-ринкові структури, збереження цілісності земельних масивів та майнових комплексів великих підприємств, вільний вибір селянами різних форм господарювання.
Третій – формування аграрного ринку на місті старої планово-розподільчої системи, збуту продукції. Мільйони працівників, спеціалістів та керівників господарств треба навчити ринкових методів ведення господарства, заробляти доходи не в державі, а на вільному ринку, зокрема й на зовнішньому.
Четвертий – фінансова стабілізація. Належить фінансово оздоровити галузь, зняти з неї непосильний борговий та податковий тягар, відкрити шлях інвестиціями і кредитом, зупинити наростання цінових диспропорцій, безробіття та падіння доходів селян.
П’ятий – соціальний розвиток. Перед державою постала глобальна проблема – перетворити село з трудових придатків колгоспів і радгоспів у самостійні територіальні громади, створити в них нормальні умови для життя, побуту, праці й відпочинку.
Рішучі заходи з реформування стали рубежем, який чітко відділяє часи кризи від періоду піднесення.
Перелом настав, коли на більшості напрямків – це передусім приватизація землі, створення господарських структур ринкового типу, формування аграрного ринку та фінансове оздоровлення галузі – було досягнуто реальних зрушень. ............