Особливості та різновиди державного контролю за нотаріальною діяльністю в Україні
Вступ
Проаналізовано сучасну систему державного контролю за нотаріальною діяльністю, виокремлено суб’єкти контролю за нотаріальною діяльністю а також розкрито його механізм. Було проаналізовано новий проект Закону «Про внесення змін до Закону України “Про нотаріат”», зокрема запропонований варіант закріплення механізму контролю нотаріальної діяльності. Запропоновані шляхи удосконалення системи державного контролю за нотаріальною діяльністю в Україні.
Ключові слова: нотаріальна діяльність, єдина організаційно-правова основа, механізм контролю нотаріальної діяльності.
В сучасних умовах господарювання та розбудови громадянського суспільства особливе місце посідає нотаріальна діяльність. Важливим напрямом судово-правової реформи в Україні є приведення організації та діяльності нотаріату України у відповідність з Конституцією України та з принципами організації європейського нотаріату. З метою посилення потенціалу інституту нотаріату як системи превентивного позасудового захисту цивільно-правових інтересів громадян, юридичних осіб, територіальних громад України та ліквідації підстав для корупції в питаннях допуску до нотаріальної діяльності та організації контролю за виконанням нотаріусами професійних обов’язків. Безумовно, ці завдання не можуть бути вирішені виключно на рівні підзаконного нормативно-правового регулювання.
Актуальність проблеми функціонування нотаріату в Україні, зокрема його місце в системі органів охорони й управління суспільних відносин та взаємодії з іншими органами державної влади, особливо у галузі контролю за нотаріальною діяльністю Г.С. Семаков, С.П. Кондракова, Молдован В.В., Радзієвська Л.К, Пасічник С.Г., Фурса С.Я., Фурса Є.І та ін. шукати методи оптимізації та вдосконалення механізму державного контролю за нотаріальною діяльністю в Україні.
Основний матеріал
Функціонування нотаріату засновується на нормативно-правовій базі, яка встановлює основні принципи, види та механізми реалізації нотаріусами своїх функцій. Саме тому проблеми, які пов’язані із недосконалістю вітчизняного нотаріату необхідно шукати перш за все у правовій площині.
Законодавчо визначено, що нотаріат в Україні – це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені Законом України “Про нотаріат”, з метою надання їм юридичної вірогідності. Вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси) [1].
Державне регулювання нотаріальної діяльності - це впорядковуючий, цілеспрямований вплив держави на суспільні відносини в галузі організації та функціонування нотаріальної діяльності, межі та сутність якого зумовлені публічно-правовою природою нотаріату, та який полягає в організації нотаріальної діяльності та контролю за її здійсненням. Державний нотаріат має значно більший ступінь залежності від державних органів, тому, як ми вважаємо, у цьому випадку доцільнішим буде використовувати термін “державне управління”, а відносно приватного, на нашу думку, більш прийнятним буде вже термін “державне регулювання”.
Зокрема Законом України “Про нотаріат” встановлене саме державне регулювання нотаріальної діяльності, яке полягає у встановленні порядку допуску громадян до здійснення нотаріальної діяльності, порядку зупинення і припинення приватної нотаріальної діяльності, порядку вчинення нотаріальних дій; визначенні органів та осіб, які вчиняють нотаріальні дії та які здійснюють контроль за організацією нотаріату і нотаріальною діяльністю в Україні, перевірки організації нотаріальної діяльності нотаріусів та виконання ними правил нотаріального діловодства; визначенні ставок державного мита, яке справляється державними нотаріусами; встановленні розмірів плати за надання додаткових інформаційно-технічних послуг та порядку її справляння. ............