Вступ

1. “Інформаційний вибух” – причини та наслідки

2. Особливості формування науково-технічної термінології

2.1 Визначення терміна та термінології

2.2 Способи термінотворення та їх переклад

2.2.1 Семантичне термінотворення

2.2.2 Основні суфікси та префікси, що використовуються при утворенні термінів

2.2.3 Складні терміни

3. Аналіз утворення термінів спецметалургії та їх переклад

Висновки

Список використаних джерел

Наука про переклад і теорія перекладу, або перекладознавство - одна з самих молодих наук мовознавства. У світі і постійно зростає потреба спілкування в таких сферах діяльності як наука, культура, торгівля і т.п. В більшості випадків таке взаємне спілкування можливо завдяки перекладу. Теорія перекладу стає наукою лінгвістичною, яка спирається на мовні закономірності, притаманні любому процесу перекладу.

Вивчення питань перекладу науково-технічної літератури, яка відрізняється науковим стилем і стилем офіційних документів, часто потребує аналізу тексту, вивчення закономірностей функціонального стилю мови науки і техніки, що сприяє оволодінню технікою адекватного перекладу.

Поняття "техніка перекладу" можна звести до вміння знаходити обгрунтовані рішення в складній проблемній ситуації. Дане поняття, отже, не має нічого спільного із заучуванням деяких (певних) "магічних рецептів" яких фактично немає та і не може бути. Якби дійсно існували такі рецепти, то переклад втратив би свій творчий аспект, перестав би бути тим, чим він являється - одним із найскладніших видів інтелектуальної і роботи людини.

Переклад науково-технічної літератури по праву займає почесне місце серед інших перекладів. Процес перекладу - своєрідна мовна діяльність, яка направлена на найбільш повне відтворення на іншій мові змісту і форми іншомовного тексту. Процес перекладу складається із трьох етапів: сприймання (читання або слухання) на одній мові, розуміння, відтворення на рідній мові. Задача теорії перекладу полягає у вивченні особливостей прояву закономірностей на основі науково-технічної літератури при перекладі. [3; с.18]

Метою дослідження є проведення комплексного порівняльного й порівняльно-типологічного аналізу термінів, їхніх перекладних відповідностей і терміносистем у цілому, виявлення закономірних кореляцій між ними на всіх рівнях, вироблення логічної методики аналізу термінології у двомовній ситуації й на основі цієї роботи - уточнення об'єкта, предмета, методів аналізу, кінцевих теоретичних і прикладних продуктів порівняльного термінознавства.

З огляду на теоретичну важливість і прикладний зміст даного підходу до вивчення термінології і її перекладів, доцільно використати термінологічний матеріал підмови, що ще не підлягали системному обстеженню. У роботі об'єктом дослідження є тексти й терміни англійських і української підмов в умовах інформаційного вибуху.

Вибір конкретного матеріалу для такого дослідження - термінів підмови металургійної тематики - пояснюється тим, що в лінгвістичному плані саме в даних текстах найбільше яскраво проявляються всі особливості структури підмов науки: чіткість, логічність, функціональна спрямованість викладу, відносна кінцівка, формальна обмеженість і ін.

Предмет нашого дослідження полягає в встановленні подібності й розходження в лексичній, семантичній і граматичній структурі терміносистем, що зіставляють, і їхніх термінів, що представляють в металургії те саме наукове поняття, а також ступінь типологічної близькості досліджуваних термінологічних підсистем і закономірності англо-української перекладу термінологічної лексики.