Реферат
Основні течії ісламу
Зміст
Вступ................................................................................................................ 3
1. Виникнення протиріч в ісламі. Хариджизм, сунізм і шиїзм..................... 4
2. Ваххабізм як течія сунізму......................................................................... 8
3. Суфізм як містико-аскетичний напрям в ісламі....................................... 10
Висновки........................................................................................................ 14
Література..................................................................................................... 15
Вступ Іслам, який виник значно пізніше, ніж іудаїзм, християнство, буддизм, можна вважати релігією, яка постала як певне протиставлення існуючим віруванням. На Близькому Сході на момент виникнення ісламу вже існували досить могутні релігійні течії, однак всі вони були відкинуті, і прийняте нове, "найбільш правильне" вчення. Мусульмани визнають себе такими, що вірять найбільш вірно і поклоняються тому ж Богу, який у свій час надав можливість і іудеям, і християнам виконати ту місію, якої наділив їх Всевишній.
Здавалось би прихильники Мухаммеда – "печатки пророків", першого проповідника ісламу – не повинні були мати протиріч у своєму середовищі, але тільки незначний час іслам був єдиною, безконфліктною релігією, хоча з самого початку в її руслі існували різні спроби тлумачення сур Корану. Пізніше ці протиріччя стали більш помітними і в кінці кінців призвели до розділення ісламу на дві головних течії – шиїзм та сунізм. Але й вони з плином часу почали розділяти на більш дрібні секти.
1. Виникнення протиріч в ісламі. Хариджизм, сунізм і шиїзм Іслам не являє собою єдиної релігійної організації. Уже наприкінці VII ст. виникають три напрямки ісламу: хариджизм, сунізм і шиїзм. Безпосереднім імпульсом цього розподілу послужила суперечка про принципи спадкування релігійної й світської влади.
Хариджити (від араб. “хариджі” – повсталий) утворили самостійну течію наприкінці VII ст. За хронологією, хариджизм виник навіть раніше, ніж шиїзм. Хариджити виступали за рівність всіх мусульман незалежно від походження й кольору шкіри. У традиційному ісламі затверджувалося, що главою релігійної громади, халіфом, може стати тільки родич Мухаммада, його нащадок по тій або іншій лінії споріднення. Однак, за вченням хариджитів, главою релігійної громади, халіфом, навпаки, може бути будь-який послідовник ісламу, який добре знає догмати ісламу. Громада обирає халіфа-імама, і вона ж має право змістити будь-якого неугодного халіфа і навіть позбавити його життя.
Для харджита мало однієї тільки віри в догмати ісламу і виконання всіх передбачених норм. Він „повинен поєднувати віру з конкретними справами, захищати свою організацію – громаду” [1]. Хариджити здійснювали активну боротьбу проти інакомислячих мусульман.
Уже в середині VIII ст. хариджити втратили свій вплив. У наш час продовжує існувати одна хариджитська громада – ібадити (в Омані й у деяких районах Африки).Засновником його вважається Абдума ібн Ібад, який жив у VII ст. (виходець з південного Іраку).
Сунізм ("суніти" від араб. "ахль ас-сунна", тобто "люди Сунни") є найбільшим напрямком в ісламі. ............
