РЕФЕРАТ
На тему:„Основні поняття теорії ймовірностей”
Виконав: Черненко Юрій
2007
Мета: Ознайомити учнів із поняттями випробування, випадкова подія, повна група подій, попарно несумісні події, рівноможливі події, елементарні події, вірогідна подія, неможлива подія; формувати поняття класичної ймовірності, умінь знаходити ймовірність подій за класичним означенням, розвивати інтерес до математики, використовувати історичний матеріал.
І. Організаційний момент
ІІ. Сприймання і усвідомлення понять: випробування, випадкова подія, вірогідна подія, неможлива подія
Теорія ймовірностей як самостійна наука виникла в середині ХVІІІ ст., коли були дуже поширені азартні ігри, тобто ігри, в яких результат залежить лише від випадку ( від французького слова hazard – „випадок”). До таких ігор належить гра в орлянку, ігри з кубиком, деякі карточні ігри тощо. У листування Б.Паскаля і П. Ферма з приводу задач, які постали в зв’язку з азартними іграми, було введено поняття ймовірності й математичного сподівання. Для розв’язування цих задач існуючий тоді апарат виявився недостатнім і було закладено основи нової науки.
Випадками нам здається те, що порушує звичайний хід подій. Ви поспішаєте на навчання, сідаєте в автобус, але автобус поламався, - і ви запізнилися на урок. Випадкова подія вплинула на ваш день, на звичайний розпорядок вашого життя.
Звичайно, не завжди випадкові події приносять негаразди. Наприклад ви зустріли на вулиці свого хорошого знайомого, не домовляючись. Або наприклад, поглядаєте таблицю виграшу лотарей і бачите номер вашого лотерейного квитка: тут випадкова подія – виграш – вам на користь.
Теорія ймовірностей – це галузь математики, що вивчає математичні моделі випадкових явищ. Наведемо приклад таких явищ. Якщо підкинути монету то вона може впасти або цифрою, або гербом догори; якщо слідкувати за певним атомом радіоактивної речовини, то за даний проміжок часу він може або розпастись, або не розпастись. Настання або не настання кожної з цих подій залежить від цілого ряду умов, які неможливо на перед врахувати, тому такі події вважають випадковими. Отже, випадкова подія – це подія яка може настати або не настати в результаті деякого експерименту, результат такого наперед не можна точно передбачити.
Уявіть собі, наприклад, урожай деякої сільськогосподарської культури на даній ділянці загинув через несподівану посуху. Це – важка випадковість. Є багато інших важких випадковостей, які поки що наука не може передбачити. Але наука прагне дати людині обґрунтовані методи боротьби з важкими випадковостями.
В тих випадках коли випадковість може принести користь, також бажано вивчати закони, за якими відбуваються випадкові явища, щоб зробити цю користь максимально великою.
Звичайно, щоб зробити висновок про ймовірність тієї або іншої випадкової події, необхідно провести не одне випробування чи експеримент.
Розглянемо деякий дослід, в результаті якого може з’явитись або не з’явитись подія А. Прикладом такого досліду можуть бути:
а) дослід – виготовлення певного виробу, подія А - стандартність цього виробу;
б) дослід – кидання монети, подія А – випав герб;
в) дослід – стрільба п’ятьма пострілами у мішень, подія А – вибито 30 очок;
г) дослід – введення програми у комп’ютер, подія А – безпомилковий ввід.
Загальним для усіх дослідів є те, що кожен із них може реалізуватися у певних умовах скільки завгодно разів. ............