КОНТРОЛЬНА РОБОТА
«Базові мови програмування»
Зміст
Завдання 1. «Базові типи змінних. Елементарний ввід-вивід»
Завдання 2. «Умовні оператори. Оператори множинного вибору»
Завдання 3. «Оператори циклу»
Список використаних джерел
Завдання 1. «Базові типи змінних. Елементарний ввід-вивід»
Короткі теоретичні відомості.
Програма на мові С++ завжди містить одну головну функцію main( ). Ключове слово void означає, що функція main( ) не повертає ніяких параметрів. Тіло функції завжди знаходиться в блоці програми, який обмежений відкриваючою і закриваючою дужками {…}.
Основні типи даних. Визначення основних (базових) типів даних здійснюється за допомогою ключових слів. Для типів із плаваючою точкою (дійсних) використовуються ключові слова float, double, long double, для цілих типів – char, int, short, long з службовими словами signed та unsigned, які вказують, що ціла змінна вважається знаковою або беззнаковою. Операція sizeof обчислює розмір у байтах ділянки пам'яті, яка зайнята змінною зазначеного типу або типом даних.
Оператори вводу та виводу даних. Для виводу на екран монітору використовуються функції printf( ), puts( ), putchar( ) та ін. Функції putchar( ), puts( ) мають тільки один параметр і виводять відповідно символи та рядки, але не забезпечують вивід числових даних. Функція printf( ) використовується для форматованого виводу на екран усіх типів даних за допомогою специфікаторів.
Специфікатор формату починається із символу %, після якого стоїть символ, що вказує тип даних: %d – ціле число; %ld - довге ціле число типа long int; %u – беззнакове ціле число; %f – дійсне число типа float; %lf – дійсне число типа doublе; %Lf - довге дійсне число типа long double; %e – дійсне число в експоненціальній формі; %c – символ; %s – рядок; %o – цілі числа у восьмирічній системі числення; %x – цілі числа в 16-тирічній системі числення; %p – адреса змінної в 16-тирічній системі числення.
Основні функції вводу даних із клавіатури scanf( ), gets( ), getchar( ). Функція getchar( ) не має параметрів і вводить символи, функція gets( ) має один параметр і вводить рядки. Функція scanf( ) здійснює перетворення формату за допомогою специфікаторів і може мати декілька аргументів, дозволяючи тим самим вводити значення числових, символьних змінних та рядків. Специфікатори формату аналогічні (але не цілком) тим, що використовуються функцією виводу printf( )[1-8].
Постановка завдання.
а) введіть два цілих десяткових числа з 8-ю значними цифрами (додатне і від'ємне) та два десяткових числа з плаваючою точкою з 9-ю значними цифрами (додатне і від'ємне) і здійсніть форматований вивід чисел в стандартній та заданій формах.
№вар. Цілі числа Дійсні числа Ширина поля Ключі Ширина поля Кіл-ть знаків після точки 3 20 з нулями перед першою цифрою 15 7
Програма A1.
#include <stdio.h>
#include <iostream.h>
#include <conio.h>
void main( )
{
long int i1 = 0; // оголошення змінних цілого типу
long int i2 = 0;
long double ld1 = 0; // оголошення змінних з плаваючою точкою
long double ld2 = 0;
cout << "Vvedite 8-mi znachnoe 10-oe chislo (+): ";
cin >> i1;
cout << endl;
cout << "Vvedite 8-mi znachnoe 10-oe chislo (-): ";
cin >> i2;
cout << endl;
// вивід результату у форматі цілого типу
printf("Vache chislo (+):%*.20ld\n",0,i1);
printf("Vache chislo (-):%*.20ld\n",0,i2);
cout << "\nVvedite 9-i znachnoe vewestvennoe chislo (+): ";
cin >> ld1;
cout << endl;
cout << "Vvedite 9-i znachnoe vewestvennoe chislo (-): ";
cin >> ld2;
cout << endl;
// вивід результату у форматі з плаваючою точкою
printf("Vache chislo (+):%15.7Lf\n",ld1);
printf("Vache chislo (-):%15.7Lf\n",ld2); getch();
}
Результати работи програми.
Мал. ............
