МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМ. ВАДИМА ГЕТЬМАНА
Самостійна робота
З дисципліни «Кримінальне право»
На тему: «Обставини, що виключають злочинність діяння у Франції»
Виконала:
Студентка 2 курсу, 5 групи
Юридичного факультету
Спеціальності 6402
Ядвичук Юлія
Київ 2010
Діючий Кримінальний Кодекс Франції систематизує обставини, що виключають злочинність діяння. Всі вони поміщені в один розділ, знаходяться в певній послідовності, хоча і отримали назву «підстав ненастання кримінальної відповідальності» (глава 2 розділ II Книга II Кримінального Кодексу Франції).
До обставин, що звільняють від кримінальної відповідальності, французький законодавець відніс:
1) неосудність,
2) недосягнення віку кримінальної відповідальності,
3) примушення до здійснення злочинного діяння,
4) помилку в праві,
5) виконання розпорядження закону або наказу законного органу влади,
6) правомірний захист,
7) крайню необхідність.
З погляду французького права наявність тих або інших обставин безпосередньо впливає на правові наслідки для особи, що вчинила описане в законі діяння.
Так, у разі неосудності і недосягнення встановленого в законі віку, хоча кримінальне переслідування і припиняється, слідчі і юрисдикційні органи можуть визнати особу, яка несе небезпеку для суспільства і застосувати до нього які-небудь заходи, що не є покаранням: для малолітнього (до 13 років) - заходи виховного характеру, для психічно хворого - заходи медичного характеру. В решті випадків же такі заходи не застосовуються, оскільки ні особа, ні його дії не можуть розцінюватися як небезпечні для суспільства. Примушення до здійснення злочинного діяння свідчить про відсутність осудності, що припускає, що особа діє добровільно, вільно розпоряджаючись своєю волею, а значить і про відсутність морального елемента злочинного діяння.
Примушення до здійснення злочинного діяння (la contrainte ou force majeure).
Французьке кримінальне право, як указувалося, виходить з концепції про вільну волю суб'єкта злочину, згідно якої моральний елемент будь-якого діяння припускає наявність у суб'єкта здатності «розуміти і бажати». В деяких випадках, до числа яких відноситься і примушення до здійснення злочинного діяння, така здатність порушена. Примушення як обставина, що свідчить про відсутність злочинного діяння, було закріплено ще в ст. 64 КК Франції 1810 р., яка свідчила: «Немає ні злочину, ні провини, якщо під час здійснення діяння обвинувачений знаходився в стані безумства або під примусом сили, якому він не міг протистояти». ККФ 1992 р. зберіг цю обставину, додавши йому дещо інше значення: воно виключає кримінальну відповідальність.
Згідно ст. 122-2, не підлягає кримінальній відповідальності особа, що діяла під впливом якої-небудь сили або примушення, яким воно не могло протистояти.
У французькому кримінальному праві поняття «примушення», «форс-мажорні обставини» і «непереборна сила» використовуються як тотожні. Що стосується судової практики, то вона під примусом, що виключає кримінальну відповідальність, розуміє і будь-яке фізичне примушення, і природні (стихійні) сили, дія яких непереборно. ............