Зміст
Вступ. 2
Розділ 1. Сутність козацької вольниці 4
Розділ 2. Літературознавці про козаччину. 8
Розділ 3. Козацька вольниця у творах українських поетів-романтиків. 11
Висновки. 18
Список використаних джерел. 20
Вступ
Література кінця XVIII - початку XIX століття характеризувалася бурлескно-травестійним, бароковим та романтичним стилями. Хоч як не захоплювалися "Енеїдою" І. П. Котляревського, однак письменники цього періоду прагнули облагородити мову, піднести її до високої літератури. Творчість поетів-романтиків якраз і ставила перед собою таке завдання. Вперше про високі естетичні висоти народної мови заговорив Євген Гребінка, потім Григорій Квітка-Основ'яненко, Л.Боровиковський, А.Метлинський та інші.
Що було властиве українським поетам-романтикам? Для стилю поетів-романтиків характерний піднесений виклад сюжету, мелодійність, пестливі мовні форми.
Провісники й зачинателі українського романтизму були людьми вченими. Серед них – один академік (І.Срезневський), два члени-кореспонденти Російської Академії наук (М.Максимович, М.Костомаров), два професори (О.Бодянський, А.Метлинський), люди з університетською освітою (О.Шпигоцький, Л.Боровиковський, О.Корсун, М.Петренко). Західно-українські письменники здебільшого мали духовну освіту й були священиками.
Левко Боровиковський започаткував романтизм як творчий метод в українській літературі. Найбільше досягнення поета-романтика - дванадцять балад, написаних на сюжет українських народних переказів, здебільшого це балади про щиру любов молодих людей, як, наприклад, балада "Маруся". За минулою звитяжною славою козацтва сповнені суму й туги поезії А. Метлинського. Поет тривожиться тим, що гинуть прадавні звичаї. Вірші "Гетьман", "Козача смерть", "Степ", "Смерть бандуриста" - це крик-розпач поета, що закликає шанувати нашу історію, звичаї й обряди. Всесвітньовідомі романси Євгена Гребінки "Очи черные, очи страстные", "Ні, мамо, не можна нелюба любити" - це теж твори українського романтизму, які й нині чарують нас своєю народнопісенною довершеністю.
Отже, поети-романтики своєю творчістю сприяли популяризації української мови на народній основі, дбали про її визнання.
До когорти романтиків слід віднести і В.Забілу, М. Петренко, О.Корсуна та Я.Кухаренка. Ці поети романтики вклали багато в формування героїчних образів української козацької вольниці. Їх твори не можна порівняти з глибиною П.Куліша чи Т.Шевченка, але не слід їх і недооцінювати. Бо цей внесок хоч не дуже й помітний, але сильний і значущий.
До образу українського козацтва звертались П.Білецький-Носенко, Є.Гребінка, Л.Боровиковський, А.Метлинський, М.Шашкевич, М.Костомаров та інші. Саме цим пояснюється актуальність теми козацької вольниці.
Розділ 1. Сутність козацької вольниці
В історичній науці увагу дослідників більше привертало питання українського державного будівництва. Це створило певну прогалину в загальноісторичній концепції. Одним з таких питань є проблема ідентифікації власне тих елементів, які і були носіями українського державного будівництва. І дійсно, питання хто такі українці, звідки вони з’явилися на історичній арені і як розвивались залишаються сьогодні не з’ясованими і малодослідженими, що не дозволяє задовольнити особливу зацікавленість якнайрізноманітніших верств населення щодо цієї проблематики.
«Етносоціальний розвиток українців – це досить складний і довготривалий процес. ............