Національний університет «Києво-Могилянська академія»

Кафедра культурології

Письмова робота на тему:

«О. Архипенко – новатор і традиціоналіст»

Виконала:

Зінченко Лілія,

студентка ІІ-го курсу.

Перевірила:

Ременяка О. С.

Київ, 2008

План

Вступ

Становлення О. Архипенка як митця

Мистецтво зі Всесвіту

Новаторство як скульптора і художника

Традиційні тенденції у творчості митця

Роль О. Архипенка в українському мистецтві та його визнання

Висновок

Посилання

Список використаних джерел

Вступ

Метою даної роботи є характеристика основних моментів, що підтверджують новаторство і традиційність такого геніального скульптора, як Олександр Архипенко, що став громадянином всього світу, одним із найвизначніших митців ХХ століття. Також важливим аспектом є підкреслення значущості та індивідуальності митця, акцент на психологічному впливі та символічному значенні його творів.

Мотив обрання саме цієї теми полягає в тому, що О. Архипенко – знакова постать із філософським складом розуму, унікальна і неординарна особистість, яка заслуговує на увагу, особливо у тих, хто цікавиться таким жанром мистецтва, як скульптура. Цей митець – в основному, новатор, адже його традиційність полягає лише в тому, що він запозичував певні традиційні засоби мистецтва, зокрема живопису. Однак використовував всі досягнення по-своєму. Цей майстер намагався творчо осмислювати кожен засіб для створення свого виробу. Саме тому він вдавався і до плексигласу, і до металевих пластин, і до техніки. Хоча його батько був розчарований у виборі свого сина, оскільки прагнув бачити його у ролі інженера, проте О. Архипенко, хоча й не відразу, все ж вдавався до конструктивних методів, що пов’язано зі сферою діяльності його батька (оскільки останній був винахідником все своє життя).

Оскільки дуже часто можна почути байдужість до національної належності цього митця, то потрібно достовірно ідентифікувати його до українського мистецтва, дарма що його твори розпорошені по всьому світу і складають невід’ємну частку творів скульптури і загалом мистецтва. Незважаючи на те, що лише 11 творів українського майстра знаходяться на території його батьківщини, все ж він є об’єктом нашої національної гордості. Потрібно пишатися великими досягненнями і здобутками дітей матері України і захищати своє мистецтво, як це зробили працівники Львівського музею, які під час обшуку і вилучення творів О. Архипенка назвали його праці «творами невідомого автора», що й врятувало витвори митця і склало сучасну експозицію музею.

Тож у даній роботі спочатку вияснимо, які чинники стали першопоштовхом О. Архипенка, і з’ясуємо, за яких умов він формувався як митець. Потім виокремимо ті риси його творчості, що вказують на новаторство майстра, і зосередимо увагу на відкриття скульптора, акцентуючи на символічності як матерії, так і простору у його творах. Потім вкажемо ті аспекти, що дають змогу говорити про певну традиційність його творів, яка, однак, не була характерною властивістю його мистецтва, що є досить важливим для розуміння психології скульптора. В останньому розділі цієї роботи спробуємо підтвердити значущу роль О. Архипенка як у сфері скульптури як жанру, так і загалом всього світового, зокрема й українського, мистецтва.

Становлення О. Архипенка як митця

Олександр Порфирович Архипенко народився у Києві 1887 року у сім’ї Параскевії Василівни Махової Архипенко й Порфирія Антоновича Архипенка. ............