Диплом
Нормативно-правові акти
Зміст
Вступ 1. Загальна характеристика нормативно-правового акту 1.1 Поняття та ознаки 1.2 Класифікація та види нормативно-правових актів
1.3 Межі дії нормативно-правових актів
1.3.1 Дія правової норми у часі 1.3.2 Дія нормативно-правових актів України в територіальному відношенні (просторі) 1.3.3 Підстави дії нормативно-правових актів по колу осіб 2. Місце та роль закону у системі нормативно-правових актів 2.1 Поняття та особливості закону 2.2 Співвідношення права та закону 2.3 Державне забезпечення закону 2.4 Верховенство закону 2.5 Перспективи розвитку закону та законодавчої діяльності у відповідності з проектами Законів “Про нормативні акти в Україні” та “Про закони і законодавчу діяльність в Україні” Висновки
Перелік посилань
Вступ Перехід України до нової, ринкової економіки, що відбувається одночасно з формуванням незалежної демократичної правової держави, вимагає кардинальних змін у правовій системі нашої країни, змісті та формах нормативно-правового регулювання. Передумовою вирішення цих завдань є істотне оновлення законодавства, забезпечення законотворчого повновладдя парламенту України, верховенства закону в системі нормативних актів [1].
В основу закону і нормативного акта мусить бути покладений соціальний ідеал справедливості, згідно з яким людина, її права, свободи й інтереси є вищою соціальною метою, незалежно від класової, національної чи партійної приналежності [2].
Важливою складовою політики реформування та значною мірою гарантом її послідовності й ефективності є правова реформа.
Кардинальні зміни в усіх сферах соціального життя ініціюються, здійснюються і контролюються Українською державою шляхом правового (юридичного) регулювання відповідних суспільних відносин. Не вдаючись до засобів державно-правового впливу, розв’язати завдання перехідного періоду в Україні неможливо.
Зазначені обставини спричиняють нагальну необхідність реформування правової системи України як цілісного комплексу змістовно й структурно узгоджених державно-правових явищ. До складу цієї системи входить:
— нормотворча діяльність органів (інституцій) держави та її результати у вигляді юридичних норм і форм їх зовнішнього вираження (джерел права), насамперед нормативних юридичних актів;
— правозастосовна діяльність відповідних органів (інституцій) та її результати — правозастосувальні юридичні акти;
— суспільна та індивідуальна правова свідомість, а також спеціальна діяльність державних та інших інституцій по її формуванню.
Реформа правової системи України (правова реформа) — це здійснювані Українською державою (або завдяки її впливу) якісні зміни соціальної спрямованості, сутності, змісту та структури законодавства й інших складових елементів цієї системи.
Відповідно до цих елементів окремими об’єктами реформування слід вважати:
— закони України та інші підзаконні, нормативно-правові акти щодо як їхнього змісту, так і юридично-технічних властивостей;
— державні органи та інші інституції України, покликані встановлювати або застосовувати й реалізовувати юридичні норми;
— правозастосовну і право реалізаційну, зокрема правоохоронну, діяльність державних органів та деяких інших інституцій; правову свідомість населення, в тому числі державних службовців;
— професійну та загально-громадську правову освіту, юридичну науку.
Основними засобами здійснення правової реформи є:
— прийняття змістовно нових законів або внесення істотних змін до раніше прийнятих законів та приведення у відповідність до них підзаконних нормативно-правових актів;
— реорганізація державного апарату, його діяльності, зокрема шляхом зміни нових державних органів.
Правова реформа в Україні почала розгортатися з другої половини 1990 р. ............
