План

І. Сучасний стан проблеми соціально-психологічних наслідків аварії на ЧАЕС.

1.1. Психологічні та соціально-психологічні наслідки аварії на ЧАЕС.

1.2. Проблема дослідження психічних процесів, станів та властивостей у дітей та підлітків, які постраждали внаслідок аварії.

1.3. Мета, гіпотеза, завдання дослідження.

ІІ. Характеристика району, методів дослідження.

2.1. Загальна характеристика району дослідження.

2.2. Підбір контингенту дослідження.

2.3. Загальна характеристика методик дослідження.

ІІІ. Особливості емоційних станів школярів, що мешкають в зоні посиленого радіоекологічного контролю.

3.1. Особливості рівня емоційного напруження та емоційних  Симптомокомплексів у дітей та підлітків зони РЕК.

3.2. Особливості рівня домагань та самооцінки у школярів зони РЕК.

ІV. Особливості інтелектуального розвитку у школярів в залежності від екологічної ситуації.

4.1. Характеристика вербального та невербального інтелекту у дітей зони РЕК.

4.2. Характеристика рівня розумової працездатності у школярів  в залежності від екологічної ситуації територій, на яких вони проживають.

1. Психологічні та соціально-психологічні наслідки аварії на ЧАЕС

В 1986 році на Чорнобильській атомній електростанції сталася аварія, наслідки якої мають глобальний та непередбачувальний характер, визнана і за класифікацією МАГАТЕ відноситься до глобальних екологічних катастроф, що викликають тотальне руйнування основ життєдіяльності цілих регіонів і вимагають для  подолання своїх наслідків мобілізації ресурсів цілого суспільства в цілому, дійової допомоги з боку світового співтовариства. [1]

Катастрофічні наслідки постчорнобильського лиха призвели до відчутної деформації самого способу життя мільйонів людей та спричинили низку глобальних змін у психіці. Маються на увазі хронічний стрес, депресія, зростання конфліктності і поширення неконструктивних засобів подолання життєви утруднень (алкоголізм, прояви  аутоагресії тощо), втрату життєвої перспективи, агресивність одних і споживацтво інших. [1]

Вивчення віддалених наслідків катастрофи викликає питання біологічної значущості впливів малих рівнів радіації, оскільки аналогів подібної аварії до цього часу не зустрічалося.  [2 ст.27]

У зв’язку з цим виникає необхідність вивчення передпатологічних нервово-психічних порушень, різних психічних симптомів, які не досягли ступеня хвороби і зустрічаються як “аналоги симптому”, “компоненти синдрому”, “субклінічні”, “умовно-патологічні”.

1.1 Проблема дослідження психічних процесів, станів та властивостей у дітей та підлітків, які постраждали внаслідок аварії

Надто вузьке тлумачення наслідків аварії призвело до концентрації уваги передусім на екологічних та медичних проблемах. Але, як відомо, здоров’я – це не тільки відсутність хвороб чи інвалідності, це поняття включає  в себе, крім  соматичного, також психічне благополуччя населення, зокрема дітей.

Згідно з проведеними після чорнобильської аварії науковими дослідженнями, у дітей та підлітків із зон радіаційного забруднення сталися помітні зміни в учбовій  діяльності та якостях особистості. Серед них значне місце займають непаталогічні форми психогеній, які виявляються в тимчасовій емоційній напруженості, функціональними розладами ЦНС з появою синдрому екологічної дезадаптації, основними проявами якого є підвищена збудливість, рухова гіперактивність аж до розгальмованості, швидка втомлюваність, що призводить до зниження успішності навчання, поведінкових розладів, невротичних реакцій.

Розширене тлумачення наслідків Чорнобильської катастрофи з гуманістичних позицій становить на порядок денний необхідність психічної допомоги дітям шкільного віку у належній комплексності з академічною, прикладною, медичною психологією, враховуючи фундаментальні з позицій загальної психології. ............