МЕТОДИКА ВПРОВАДЖЕННЯ МОНІТОРИНГОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ У СИСТЕМУ РОБОТИ ВЧИТЕЛЯ

 

Загальною метою є надання практичної допомоги завідувачам районними (міськими) методичними кабінетами (центрами), керівникам загальноосвітніх навчальних закладів щодо впровадження освітніх моніторингових досліджень у систему роботи вчителів.

Для ефективного впровадження моніторингу якості освіти (засвоєння навчального матеріалу, рівня сформованості спеціальних, загальнонавчальних умінь і навичок учнів) у систему роботи вчителів доцільно використовувати наступний алгоритм.

 

І етап: Планування системи моніторингу

Планування моніторингових досліджень здійснюється в рамках навчальної теми, що є дидактичною одиницею тематичного оцінювання.

Робота з планування здійснюється на основі методичного аналізу теми по наступних аспектах:

·           терміни вивчення окремої теми (відповідно до вимог державних програм);

·           мета і задачі навчання в рамках даної теми;

·           обсяг знань, рівень сформованості спеціальних, загальнонавчальних умінь і навичок учнів;

·           види робіт, що підлягають оцінюванню;

·           можливість практичного застосування отриманих знань.

 

ІІ етап: Розробка інструментарію моніторингу

Одним з найбільш розповсюджених видів інструментарію, що застосовуваються при проведенні моніторингу, є кваліметрична модель.

Система кваліметричного оцінювання дає можливість об'єктивно визначити кількісну оцінку якості будь-яких об'єктів - предметів чи процесів, створити додатковий механізм активізації навчання учнів по усіх видах навчальної діяльності, удосконалювати якість оцінювання їхніх знань.

Основним методом педагогічної кваліметрії є метод групових експертних оцінок (метод Дельфи).

Для проведення моніторингу необхідно розробити чи адаптувати факторно-критериальные (кваліметричні) моделі оцінювання якості засвоєння навчального матеріалу, рівня сформованості спеціальних, загальнонавчальних умінь і навичок учнів по всіх навчальних предметах (алгоритм визначення коефіцієнтів вагомості, базова та індивідуальна кваліметричні моделі представлені в додатках 1,2,3).

Кваліметричні моделі розробляються з урахуванням специфіки кожного навчального предмету.

При створенні таких моделей, як правило, виділяються:

·           фактори оцінювання, тобто навчальні теми, досліджувані протягом семестру, навчального року;

·           критерії оцінювання кожного фактора - види робіт, що будуть оцінюватися при вивченні кожної теми (як обов'язкові, відповідно до вимог державних програм, так і за вибором вчителя).

З метою одержання об'єктивних результатів визначаються коефіцієнти вагомості кожного фактора і критерію. Ці коефіцієнти являють собою бальну оцінку в частинах одиниці.

При визначенні коефіцієнта вагомості фактора (навчальної теми) враховуються наступні параметри:

·           тривалість вивчення навчальної теми;

·           складність досліджуваного матеріалу;

·           взаємозв'язок тем, досліджуваних протягом семестру (навчального року).

У тих випадках, коли зазначені вище параметри однакові для більшості досліджуваних тем, коефіцієнти вагомості можуть бути однаковими.

При визначенні коефіцієнта вагомості критерію враховуються складність і обсяг даного виду роботи.

 

ІІІ етап: Проведення моніторингу в рамках навчальної теми

 

ІV етап: Аналіз результатів моніторингу

Дані моніторингу доцільно аналізувати по наступних аспектах:

·           успішність учнів;

·           якість засвоєння навчального матеріалу.

Успішність учнів визначається за формулою:

Р = А

С

Р - успішність учнів (максимально - 1);

А - кількість учнів, що мають середній, достатній і високий рівні навчальних досягнень (від 4 до 12);

С- загальна кількість учнів у класі.

Якість засвоєння навчального матеріалу визначається за формулою:

Q = B

С

Q- якість засвоєння навчального матеріалу (максимально-1);

В- кількість учнів, що мають достатній і високий рівні навчальних досягнень (від 7 до 12);

С- загальна кількість учнів у класі.

V етап: Організація корекційної діяльності за результатами моніторингу

Складання індивідуальних корекційних програм для учнів - важливий напрямок роботи вчителя.

При складанні індивідуальної програми необхідно:

·           враховувати проблеми учня в засвоєнні навчального матеріалу по даній темі, рівень сформованості спеціальних, загальнавчальних умінь і навичок;

·           спланувати реальні перспективи підвищення рівня його навчальних досягнень у результаті проведеної корекції;

·           визначити тимчасові рамки корекції по даній темі;

·           визначити види і форми роботи, послідовність їхнього виконання;

·           спланувати і провести повторне тематичне оцінювання;

·           скласти з учнем план засвоєння наступної теми. ............