МАКРОЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ СИСТЕМНОЇ ПЕРЕБУДОВИ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ Системна перебудова і економічна стабільність Системна банківська проблема виникає в економіці, коли значній частині банківської системи загрожує банкрутство через нестачу ліквідності або неплатоспроможність. Банківські проблеми можуть мати безліч причин: як правило, це поєднання загальної макроекономічної нестабільності і низької рентабельності виробничого сектора. Відкрита криза навпаки є результатом фактичної або гіпотетичної нестачі ліквідності в банківській системі і призводить до ще більш серйозної макроекономічної нестабільності. Проблеми в банківській системі викликають наслідки, що тягнуть за собою великі макроекономічні витрати, до числа яких входить неефективне розміщення вкладів, висока вартість фінансового перерозподілу, високий рівень процентних ставок і позичкової маржі, втручання у розвиток і роботу міжбанківських та інших фінансових ринків, нечітке або нестабільне здійснення грошово-кредитної політики, посилення практики використання іноземних валют. Врешті решт ці проблеми обумовлюють втрату економічної ефективності, зниження реального економічного росту та добробуту. Наслідки банківської кризи більш драматичні. В ході кризи можуть скоротитися прибутки, зменшитися вартість активів, в результаті цього поступово збільшаться ризики невиплат по всіх позиках, а також виникнуть проблеми платоспроможності більш здорових банків. По мірі того, як деякі слабкі банки будуть ліквідуватися, їхні клієнти зіткнуться з труднощами в отриманні нових кредитів окрім проблеми сплати за старі. Падає як пропозиція, так попит на товари і послуги, що викликає зниження реальних прибутків. Клієнти, які менш постраждали від кризи, зменшать свою залежність від банківського ризику шляхом придбання нерухомості або іноземних активів, піднімаючи тим самим витрати банків на залучення фондів. Враховуючи такі серйозні потенціальні наслідки, проблеми потрібно вирішувати невідкладно шляхом проведення перебудови банківського сектора. В принципі це мікроекономічна задача. Системна перебудова має ряд великих макроекономічних обмежень і зв"зків, включаючи контроль і регулювання довіри кредиторів, визначення потреби у державній допомозі і її обмеження , управління як грошово-кредитною політикою, так і кредитором останньої інстанції, забезпечення загальної послідовності мір по перебудові банківського і виробничого секторів. Однак деякі питання можна вирішити тільки макроекономічними інструментами. Важливо відрізняти макроекономічні наслідки, обумовлені власне основними проблемами банківського сектора, від результатів виконання прийнятої політики перебудови. Зокрема, жодний курс не зможе зберегти минулий рівень національного добробуту і прибутків доти, доки виробничий сектор не стане знову прибутковим. Однак необхідно прийняти рішення про те, активи і доходи, які зменшилися, між різними секторами економіки, а також серед існуючих і майбутніх платників податків. Рішення про те, в якій мірі я на яких умовах державний і приватний сектори матимуть певні збитки у зв"язку з перебудовою банківської системи, можуть вплинути на збереження і характер інвестицій , і відповідно, на економічну активність і стабільність. В ідеалі банківську систему , як і будь-який окремо взятий банк потрібно виручати лише один раз, щоб уникнути морального ризику. ............