"Крайслер Ле Барон - агресивний і грубоватий, але Якокка є зразковий батько родини"
    "Єва Якокки: часто він говорить із захопленням про зміни на "Крайслері", часто преховує свою кар'єру у Форда"
    "Чи є життя після Якокки? Чи може "Крайслер" діяти так і подалі?"
    Ці вислови розповідають історію кометоподібного злету менеджера до загальнонаціональної популярності і як рятівника "смертельно хворого" автоконцерну.
    Хоча і розповідає про розвиток методу Якокки у веденні діяльності, виникає питання чи стиль управління Ококки мав би успіх, наприклад, в Білому домі. . Американські концерни є недемократичні структури і рішення залежать, загалом, від директорів, не на можливий супротив основного керуючого органу. Управлінець найвищого рангу має обсолютний авторитет і не відрізняється від влади Папи римського і російского царя.
    
    Якокка Лідо Антоні (Iacocca Lido Antoni) народився 15.10.1924 року в сім'ї італійського шкільного чиновника. В двадцятих роках Нік Якокка (старший) заснував першу контору з найму автомобілів, де найбільшою популярністю користувався "Форд". А молодший Якокка отримав інжинерні дипломи двох університетів: Legigh-University i Princetaon-University. Потім служба в армії і ... вихід в життя.
    Після невдалих спроб влаштуватись на заводі "Форд", Якокка став продавцем його автомобілів в одному з міст штату Пексільванія, Якокка вже тоді проявив свої знання в маркетинзі. Він поширив гасло:"56 долларів на місяць за 56-й "Форд". В листопаді 1956 року його професійний вчитель запросив молодого Якокку до центраоьного бюро Форду в.
    А вже в 1960 році 35-річний Якокка став головним уповноваженим за продаж автомобілів "Форд".
    А в цей час Henry Ford - другий підшукував собі наступника. Мудрий і досвідчений пішов в уряд президента Kennedi, куди він був запрошений і тому, з неохотою, Ford віддав перевагу фінансовому експерту Miller. Miller був досить консервативним, а Якокка - найагресивніший і найдинамічний наглядач у всій автомобільній галузі. При чому, юний Якокка відчував повну неувагу з боку директорату компанії, що йому природньо неподобалось.
    Компанія "Форду": "Випередити в продажах "Шевроле" була успішно виконана Якоккою, що об'єднало навколо нього відомих спціаластів фірми у боротьбі проти фордовських консерваторів.
    Дякуючи відходу McNamara до уряду, його певному невізінню, та методам маркетингу та збуту Якокки останьому вдалося реалізувати більше ніж 417000 автомобілів середнього классу - "Falcon". Особливо вдалим був випуск "Mustang".
    Прийшов час Якокки на "Форді" - 1946-1948рр. Якокка оточив себе двірцевою вартою і ввів "чорну книгу", в якій він однаково оцінював і вищих і середніх чиновників. В неї Якокка заносив дані про "потужність" кожного керівника, вони - про своїх підлеглих - "... нікого не можна оцінити без регулярного спастереження за ним". Отже, на "Форді" процвітала система контролю.
    Перший тиждень кварталу називали "час скреготу", коли Якокка був особливо жорсткий. Багато не витримувало ... Скажімо шев з маркетінгу "Форда" перейшов в іншу фірму.
    Багато задавались питаннням: чи могла працювати система контролю без помилок? Що стосується виробництва, купівлі, продажу, технічного оснащення працювала бездоганно, що призвело до покращення контактів з клієнтами та зниження вартості.
    В 1980 році, Якокка здійснив "пролом" в сфері відносин работодавець-работонаймач, запросивши в Спостережну Раду лідера профспілок Douglas Fraser, що дало змогу збільшити довіру робочих до босів. ............