МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ
імені П.Л. ШУПИКА
ЖДАНОВ Сергій Миколайович
УДК 616.34 – 007. 272 - 08
КОМПЛЕКСНЕ ЛІКУВАННЯ ГОСТРОЇ ТОНКОКИШКОВОЇ НЕПРОХІДНОСТІ З ВИКОРИСТАННЯМ РАННЬОЇ ЕНТЕРАЛЬНОЇ ТЕРАПІЇ
(клініко-експериментальне дослідження)
Спеціальність: 14.01.03 - хірургія
А В Т О Р Е Ф Е РА Т
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Київ-2008
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана у Вищому державному навчальному закладі України “Українська медична стоматологічна академія”, МОЗ України.
Науковий керівник:
доктор медичних наук, професор
Лігоненко Олексій Вікторович, завідувач кафедри
загальної хірургії з доглядом за хворими, з оперативною
хірургією та топографічною анатомією ВДНЗУ “Україн-
ська медична стоматологічна академія” МОЗ України,
Офіційні опоненти:
доктор медичних наук, професор, Бобров Олег Євгенович, завідувач кафедри хірургії і судинної хірургії
Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, МОЗ України
доктор медичних наук, член кореспондент АМН України професор, Лупальцов Володимир Іванович, завідувач кафедри хірургічних хвороб Харківського медичного університету, МОЗ України
Захист відбудеться 20.02.2008 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.08 при Національній медичній академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України за адресою: 04112, м. Київ вул. Дорогожицька, 9
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України, за адресою: 04112, м. Київ вул. Дорогожицька, 9
Автореферат розісланий 17.01.2008 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради
Д 26.613.08, к. мед. наук, доцент Гвоздяк М.М.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Гостра тонкокишкова непрохідність – це тяжка патологія черевної порожнини, яка відноситься до однієї з найважливіших проблем екстреної хірургії. В структурі захворювань ургентної хірургії гостра тонкокишкова непрохідність (ГТКН) займає одне з провідних місць. Незважаючи на прогрес, який був досягнутий протягом останніх років, результати комплексного лікування цього важкого захворювання не можуть задовільнити клініцистів, оскільки післяопераційна летальність залишається високою і сягає 13-17% і не має тенденції до зменшення [Бєляєва О.О. та співав., 1999, 2004, Бобров О.Е. та співав., 2000, Бойко В.В. та співав., 2004, Зайцев В.Т. та співав., 2000, Лігоненко О.В. та співав., 2007, Саєнко В.Ф. та співав., 2001, Bass K.N.,1997, Nonaka D., 1998].
Багаточисельними дослідниками встановлено, що однією з складових частин патогенезу ГТКН є порушення фізіологічних функцій тонкої кишки [Миминошвили А.О. та співав., 2007, Радзіховський А.П. та співав., 2006, Слонецький Б.І. та співав., 2007, Afessa B. 1999, Dofferhoff A.S., 1992]. Загальновизнаним є те, що в результаті гіповолемії, порушень центральної і регіонарної гемодинаміки, мікроциркуляції і реологічних властивостей крові в умовах парезу тонкої кишки розвивається гіпоксія тканин і розлади клітинного метаболізму, які приводять до виникнення некробіотичних процесів в стінці кишки [Андрющенко В.П., Федоренко С.Т. ............
