Комплексна країнознавча характеристика Нової Зеландії

Нова Зеландія розташована у південно-західній частині Океанії, на схід від Австралійського континенту. Саме Австралійський Союз є найближчим сусідом Нової Зеландії (від Сіднея до головного новозеландського порту Окленд – близько 2000 км через бурне Тасманове море). А Україну та Нову Зеландію розділяє майже 18 тис. км.

Нова Зеландія займає 271 тис. км2 (клас середніх країн), це більше ніж площа Великобританії, а чисельність населення при цьому ледве перевищує 3,5 млн. осіб (клас середніх країн). Густота населення таким чином становить лише 13 осіб/км2. Поєднання доглянутості і безлюддя – ось чим вражає країна. А ще мандрівники кажуть: «Найважче у Новій Зеландії не втратити мову від краси».

Основу території країни становлять два великих острови – Північний і Південний, що витягнулися у напрямку з північного сходу на південний захід майже на 1600 км, розділені вони протокою Кука завширшки 26 км. На березі цієї протоки практично в центрі країни у зручній та глибоководній бухті розташована столиця держави місто Веллінгтон. Безпосередньо до складу території країни входять такі острови як Кермадек, Чатем, Стьюарт, Баунті та інші, а ще Нова Зеландія як метрополія володіє в Океанії островами Токелау, Ніуе, Кука.

Нова Зеландія за формою правління є державою в складі британської Співдружності Націй. Британську королеву представляє генерал-губернатор, що призначається нею за пропозицією новозеландського уряду. В країні немає власного гімну (виконується «Боже, бережи королеву»), немає власних орденів (за поданням уряду королева нагороджує новозеландців англійськими відзнаками) тощо.

Нову Зеландію інколи називають тричі відкритою країною. Першим побував на цих островах напівлегендарний полінезійський мореплавець Купе. Потім дісталися сюди його сородичі, Нова Зеландія стала їхньою батьківщиною, саме вони сформували автохтонний (корінний) етнос – маорі.

Другий раз Нова Зеландія була відкрита Абелем Тасманом у 1642 році, саме голландці й дали їй сучасну назву (на честь однієї із своїх провінцій). Але голландцям не вистачило людських ресурсів на освоєння цих земель, до того ж і маорі виявилися дуже войовничими.

Було потрібне трете відкриття – Джеймсом Куком у 1769 році, щоб ці острови стали відомі світу та зайняли своє місце на картах (до речі, саме моряки експедиції Кука стали першими європейцями, що навчилися у маорі наносити татуювання на тіло). Через деякий час до Нової Зеландії відправилися перші переселенці. На початку ХІХ століття з’явилися постійні європейські поселення на землях, що «купувалися» в маорійських вождів інколи за пару пляшок віскі.

Природні умови і ресурси

В геологічному відношенні територія Нової Зеландії дуже молода, вона є частиною знаменитого «тихоокеанського вогняного кільця». Прояви вулканізму зустрічаються лише на Північному острові (Вулканічне плато являє собою заповідник сучасного вулканізму – з гейзерами, грязьовими вулканами та ін.), сейсмічна ж активність висока на всій території країни.

Геологічна молодість території пояснює порівняну бідність мінеральних ресурсів. Економічне значення мають лише окремі родовища кам’яного вугілля, природного газу і золота.

Нова Зеландія – гірська країна, особливо Південний острів. ............