ХАРАКТЕРИСТИКА ВИДІВ ВІДМОВ ЕЛЕКТРОПНЕВМАТИЧНИХ КОНТАКТОРІВ ЕЛЕКТРОВОЗІВ
Як, відомо, рівень надійності електрорухомого складу залежить від надійності його окремих частин: механічної, пневматичної, електроапаратури, приладів безпеки та автогальм. Зокрема на електрообладнання, згідно статистики, припадає до 50% відмов тягового рухомого складу. Найвищими на вимірник (від 5 до 33%) залишається незадовільний стан контактних з’єднань електроапаратури. Розглядаючи фактори, які впливають на величину надійності, варто зазначити, що надійність апаратури залежить від рівня розробки, принципу дії апаратів та їх окремих елементів, досконалості технології виготовлення апаратури на заводі, від організації експлуатації та кваліфікації персоналу, якій експлуатує і ремонтує електричне обладнання. В значній мірі на надійність апаратів впливають умови експлуатації, в першу чергу теплові та механічні навантаження, показники навколишнього середовища (температура повітря, його запиленість, зволоження), а, також деякі специфічні умови. Особливе значення в роботі електрорухомого складу відіграє сам контактний елемент (губка). Від надійності контактної пари (рухомої та нерухомої губки) індивідуальних та групових контактів залежить вся робота електровозів та електропоїздів релейно-контактного типу.
При аналізі необхідно критично розглядати джерела інформації, тому що відомості про відмови елементів обладнання електрорухомого складу систематизуються в локомотивних депо не достатньо, при цьому характер пошкоджень кваліфікується іноді не об’єктивно, а де коли і неграмотно, заповнення книг ремонту нерегулярне та невичерпне. Наприклад при розслідуванні причин пошкоджень контакторів можна зустріти технічне заключення типу: “зварювання губок”, “відсутність контакту між губками”, “вихід з ладу рухомого контакту ”, тощо, що не відображає істинної причини псування, яка захована глибше. Чітко враховуються лише ті пошкодження, що спричинили брак в роботі, зупинку локомотива на дільниці з вимогою резерву. Решта відмов здебільшого залишаються неврахованими. Таким чином, тільки аналіз та групування даних про роботу великої кількості однотипних електротягових апаратів в процесі тривалої експлуатації дозволяють отримати об’єктивні характеристики рівня їх надійності. З метою з’ясування причин ненадійності апаратури і розробки рекомендацій по їх усуненню проаналізуємо загально відомі криву інтенсивності відмов (λ – характеристику) наведену на мал.1, та відповідні їй функції надійності Р і функції відмов Q (мал.2).
Ділянка І відповідає початковому періоду роботи контакторів, тривалість якого 10…200 годин. Цей період характеризується великим потоком відмов, обумовлений головним чином відсутністю необхідної приробки деталей та схованими виробничими дефектами, що виявляються в процесі експлуатації: погана пайка наконечників до вивідних кінців, підрізка жил провідників при зачищенні ізоляції, торкання рухомих контактів до стінок дугогасних камер, недостатня пружність та натяжка пружин, тощо.
В період нормальної роботи (ділянка ІІ) інтенсивність відмов майже стабілізується; типові різновидності пошкоджень в даному інтервалі такі: обриви, короткі замкнення електричних кіл, підвищений знос фрикційних пар і контактних губок.
Ділянка ІІІ характеризується різким збільшенням інтенсивності відмов, що пояснюється природнім зносом елементів до граничних значень і їх старінням. ............
