Національний університет «Києво-Могилянська Академія»
ФСНСТ, Школа соціальної роботи
Письмова робота
з курсу «Методи соціальної роботи»
«Групова соціальна робота: терапевтичний ефект групи»
Виконала: Годзула О.В.
Київ, 2009
План:
Вступ
1. Негативний бік групової соціальної роботи
2. Дослідження ефективності роботи в групі
3. Терапевтичні ефекти різних видів груп
4. Терапевтичний ефект групи як основа методів роботи з клієнтами
Резюме
Бібліографія
Вступ
Групова робота – це метод соціальної роботи, завдяки якій відбувається допоміжна діяльність через групові форми взаємодії. Сутність групової роботи полягає у пріоритеті спілкування з іншими людьми, які мають дещо спільне. Спільна риса усіх груп – взаємодія між людьми, які перебувають «в одному човні». У груповій роботі основним засобом впливу виступає група. [162, 1]
Групи можуть бути корисною ареною для розв’язання проблем, надання емоційної підтримки та розвитку впевненості в собі. Разом з тим вони можуть бути сповнені фрустрації й напруження. Факторами, що сприяють виникненню таких явищ, можуть бути як індивідуальні риси людини – відлюдькуватість, сором’язливість, замкненість або небажання обговорювати свої проблеми у великому колі людей, - так і таке притаманне будь-якій групі явище, як розподіл ролей.
Негативний бік групової соціальної роботи
Групові ролі та проблема лідерства часто розглядаються крізь призму влади, якої набувають учасники завдяки статусу, знанням та навичкам, контролю над ресурсами, особистим якостям, домінуючій ідеології (підставою для виникнення питань розподілу влади можуть бути етнічна належність, вік, стать, відсутність чи наявність функціонального обмеження, належність до певного соціально-економічного класу тощо). Чимало членів групи з часом демонструють конформну поведінку, тобто виявляють однаковість у поведінці, зголошуються з думкою інших унаслідок тиску групових норм на індивіда. Унаслідок різних стилів конформності чи нонконформності, а також лідерства у групі можуть сформуватися різні стосунки і стати очевидними певні функціональні або ж дисфункціональні ролі (наприклад, «ініціатора», «спостерігача», «блазня», «цапа-відбувайла» і таке інше), виникнення альянсів тощо.
Проте такі проблеми групової динаміки не заперечують ефективності групової роботи, так як можуть бути усунені соціальним працівником. Існують правила роботи з групою, спрямовані на гармонійне проходження стадій розвитку у груповій роботі. Це такі правила, як вселення надії та позитивного настрою, надання інформації (навчаюче інструктування), орієнтація на альтруїзм, коригуюча рекапітуляція первинної сімейної групи, розвиток навичок соціалізації, універсалізація, згуртування, зворотний зв’язок. Питання влади та повноважень найкраще визначати та обговорювати з учасниками групи в категоріях відмінності й подібності між різними індивідами, прагнучи встановити партнерство рівних. Задля контролю конформності соціальним працівникам важливо призвичаїти клієнтів соціальної групової роботи до висловлювання від першої особи («Я думаю…», «Я відчуваю…» і т.п.). В міру розвитку групових норм і розвитку ідентифікації себе з групою можливо змінити баланс ролей, розвинути довіру учасників групи один до одного. ............