ГРЕЦЬКЕ ТОРГОВЕЛЬНЕ СУДНОПЛАВСТВО В ОСТАННІЙ ЧВЕРТІ XVIII - НА ПОЧАТКУ XIX СТОЛІТТЯ
В останній чверті XVIII в. великого розвитку набуло судноплавство на островах Егейського моря, головним чином на Ідрі, Спецце і Псаррі. Міжнародні події того часу сприяли піднесення торгового судноплавства на цих островах. Російсько-турецька війна 1768-1774 р. і Велика французька революція зіграли в цьому вирішальну роль. Перевезення зерна торговельними судами Архіпелагу[1] під час наполеонівських воєн принесло великий прибуток грецьким купцям і судновласникам. Під час визвольної війни торговельні судна традиційних центрів мореплавання Егейського моря стали основою військово-морських сил греків.
Судноплавство як явище конкретної економічної дійсності стосується певного геополітичного району та пов'язано як з його загальним економічним розвитком, так і з міжнародною кон'юнктурою (коли рівень розвитку судноплавства дозволяє здійснювати зовнішні вантажоперевезення). Саме торговельне судно як економічна одиниця має відношення до наступних сфер економіки: вантажоперевезення, товар і галузі промисловості, що його виробляють. Таким чином, судноплавство залежить від загальних економічних і позаекономічних умов функціонування, що передбачає обов'язковий огляд міжнародних подій, які тією чи іншою мірою впливають на стан мореплавання. Що стосується діяльності грецького торгового судноплавства в останній чверті XVIII - на початку XIX ст., то достатньо розглянути зміни в міжнародній економіці й політику в цей період. До того ж географічні межі міжнародних відносин установлювалися відповідними межами діяльності грецького судноплавства - Середземномор'ям і узбережжям Португалії, хоча деякі грецькі судна доходили до Амстердама, Великобританії й Америки. Вивчення торгового мореплавання з портів Греції в останній чверті XVIII - на початку XIX ст. на тлі геополітичних змін у районі Середземномор'я є важливим для розуміння умов, у яких розгорталися морські бої Грецької революції 1821-1830 р. Торговельний флот, що сформувався в основному в цей час на островах Егейського моря, став основою військово-морських сил греків у визвольній війні.
У російській історіографії питання історії грецького торгового судноплавства останньої чверті XVIII - на початку XIX ст. Досліджені незначною мірою. Серед робіт російських істориків, що тією чи іншою мірою стосуються цієї теми, слід зазначити роботи Г.Л. Арша, Е.И. Дружиніної і М.С. Мейєра [1-3]. В українській історіографії ця тема досліджується вперше.
Великий внесок у дослідження історії торговельного судноплавства Греції внесли грецькі історики. В другій половині XIX ст. вийшов цілий ряд робіт, написаних на основі спогадів учасників морських боїв визвольної війни ("Коротка історія трьох островів Ідри, Спецце і Псарри, що брали участь у морських боях національно-визвольної війни" Г. Фотопулоса, "Про острів Спецце" А. Орландоса, "Історія острова Псарри" К. Нікодимоса, "Історія острова Ідри з найдавніших часів до 1821 р." А. Міауліса) [4-7]. Автори цих праць обмежилися питаннями національної історії островів Егейського моря, їхньої ролі в революції і не порушували проблем економічного характеру. За останні двадцять років з'явилися роботи, написані з залученням не тільки грецьких, але й англійських і французьких архівних матеріалів, що містять цінні відомості про грецьке торговельне судноплавство останньої чверті XVIII - на початку XIX ст. ............
