РЕФЕРАТ
Гранична і середня схильність до заощаджень в Україні
Перш ніж обчислити граничну і середню схильність до заощаджень в Україні, з`ясуємо основні макроекономічні визначення економічних категорій, пов`язаних з заощадженнями, та фактори, що на них впливають.
Заощадження – це неспожита частина особистого безподаткового доходу. На рис. 1 наочно видно функції споживання і заощадження.
Рисунок 1 – Функції споживання і заощадження
Середня схильність до заощадження (ССЗ) - частка безподаткового доходу (Д), яка спрямовується на заощадження (З), виражена у відсотках.
Так як Д = С + З, то ССС + ССЗ = 100% або ССС + ССЗ = 1, де ССС – Середня схильність до споживання
Закономірність - середня схильність до споживання перевищує граничну схильність до заощаджень.
ССС > ССЗ
Гранична (додаткова) схильність до споживання (ГСС) - показує, яка частка додаткового доходу спрямовується на додаткове споживання.
Гранична (додаткова) схильність до заощадження (ГСЗ) - показує, яка частка додаткового доходу направляється на додаткові заощадження.
Так як DД = DС + DЗ, то ГСС + ГСЗ = 100% або ГСС + ГСЗ = 1 Тенденція - із зростанням доходу зростають одночасно і споживання, і заощадження, але при цьому гранична схильність до споживання зменшується, а гранична схильність до заощаджень, навпаки, збільшується. Нижче. на рис 2 наведена схематична інтерпретація цієї загальносвітової тенденції:
Рисунок 2.
Крім доходу на обсяги споживання і заощадження впливають фактори, приведені в таблиці 1.
Додатковий обсяг споживання (DС) можна знайти за формулою:
DС = DСА + ГСС ´ DД
де СА - автономне споживання, яке залежить лише від недохідних факторів.
Таблиця 1 – Фактори, яки впливають на обсяги споживання і заощадження
1. Багатство чим більше розмір вже накопиченого багатства (нерухомого майна і фінансових засобів), тим менше стимули до заощаджень. 2. Податки чим менший розмір податків, тим більший безподатковий дохід і відповідно збільшується можливості як споживання, так і заощадження. 3. Відрахування на соціальне страхування збільшення цих відрахувань призводить до скорочення поточного споживання і заощадження, але водночас чим краща система соціального забезпечення, тим менші заощадження населення протягом трудового життя. 4. Рівень цін зростання цін веде до скорочення споживання і заощадження, та навпаки. 5. Очікування якщо очікування населення щодо майбутніх змін цін, доходів, виникнення дефіциту несприятливі, домашні господарства змушені створювати резервні запаси, тим самим збільшуючи поточне споживання і зменшуючи заощадження. Очікування приросту грошових доходів у майбутньому також активізує споживчий попит в поточному періоді. 6. Споживча заборгованість чим більша споживча заборгованість, тим менш обсяги споживання і заощаджень, і навпаки. 7. Відсоткова ставка при зростанні відсоткової ставки поточне споживання зменшується, а заощадження зростають, що водночас збільшить майбутнє споживання.
Додатковий обсяг заощадження (DЗ) можна обчислити за формулою:
DЗ = DЗА + ГСЗ ´ DД
де ЗА - автономне заощадження, яке залежить тільки від недохідних факторів.
Під впливом недоходних факторів криві споживання і заощаджень зміщуються вниз або вгору.
Значну увагу дослідженню агрегованої величини сукупних заощаджень приділив Дж. Кейнс. В своїй головній праці „Загальна теорія зайнятості, процента і грошей” Дж. Кейнс стверджував, що в умовах розвинутого грошового господарства гроші окрім функції розрахункової одиниці і засобу обміну починають виконувати функцію засобу збереження вартості. ............