Міністерство освіти і науки України
Одеський державний економічний університет
Кафедра міжнародної економіки
Курсова робота
З міжнародної економіки
Тема: "Форми передачі технологій у ЗЕД"
Студ. ІV курсу
Факультета Міжнародної Економіки
Спеціальності Міжнародна Економіка
44 групи
Якуніної Марії
Науковий керівник:
проф.Козак Ю.Г.
Одеса 2010
Зміст
Вступ
1. Сутність та форми міжнародного технологічного обміну
1.1 Міжнародна торгівля інжиніринговими послугами
1.2 Міжнародні ліцензійні операції
1.3 Лізинг
1.4 Франчайзинг
2. Особливості міжнародного технологічного обміну в сучасних умовах
2.1 Досвід країн Західної Європи
2.2 Міжнародне регулювання ринку технологій ( TRIPS )
2.3 Формування технополісів, технопарків та кластерів
3. Сучасні тенденції розвитку передачі технологій в Україні
3.1 Аналіз розвитку передачі технологій
3.2 Пропозиції щодо поліпшення розвитку інноваційних технологій в Україні
Висновок
Література
Додатки
Вступ
Одним із визначальних критеріїв динаміки та спрямованості руху світової економіки в останні десятиріччя стає його "технологічний вимір". Технологічний детермінізм позбувся свого ідеологізованого наповнення і дедалі більше зумовлює міжнародну конкурентоспроможність, темпи економічного зростання, структуризацію світогосподарських зв'язків. Іншими словами, глобальний розвиток і рух технологій перетворюється на системоутворювальний чинник трансформації світової економіки.
В економічній літературі термін "інновація" інтерпретується як перетворення потенційного науково-технічного прогресу в реальний, який втілюється в нових продуктах і технологіях. Інноваційний продукт характеризується вищим технологічним рівнем, новими споживчими якостями товару або послуги порівняно з попереднім продуктом.
Відповідно до міжнародних стандартів, інновація визначається як кінцевий результат інноваційної діяльності, який дістав втілення у вигляді нового або удосконаленого продукту, впровадженого на ринку нового або удосконаленого технологічного процесу, що знайшов використання у практичній діяльності.
Інноваційна діяльність — це комплекс практичних дій, спрямованих на використання науково-технічних результатів для отримання нових або поліпшення існуючих виробів, технологій, методів управління та ін.
Інноваційний процес є ширшим поняттям. Його можна визначити як сукупність етапів, стадій, дій, пов’язаних з ініціюванням, розробкою та виготовленням продукції, технологій, що матимуть нові властивості, які більш ефективно задовольнятимуть існуючі потреби і такі, що з’являються або можуть з’явитися. Американський економіст Д. Брайт зазначав, що це — єдиний процес, який поєднує науку, техніку, економіку, підприємництво та управління.
Конкуренція на міжнародному і внутрішньому ринках загострюється, що й визначає необхідність підвищення уваги керівників корпорацій і фірм до інноваційної діяльності, оскільки тільки її результати дають змогу створити продукцію, яка б задовольняла щораз вищі, мінливі вимоги ринку та забезпечувала високий рівень прибутків корпораціям. Провідні, промислово розвинені країни розробляють і здійснюють інноваційні програми у пріоритетних наукових і технологічних напрямках (біотехнології, мікроелектроніки, комп’ютерних технологій, генної інженерії тощо), тобто у напрямках, які здатні забезпечити високі норми прибутку. ............