План
Вступ
1. Архівні веб-сайти
2. Інформаційні ресурси інтернет-архівів
3. Огляд сайтів зарубіжних архівних установ
Висновок
Список використаної літератури та джерел
Вступ
З того часу, як абревіатура «WWW» увійшла до нашого лексикону, минуло не так багато років, однак, важливість Інтернету в житті суспільства стала досить відчутною. Інформаційне суспільство, яке на межі століть прийшло на зміну традиційному «паперовому», докорінно змінило діяльність архівних служб і національних архівів. У наш час у багатьох архівних закладах світу користувачі мають можливість отримувати архівні документи в електронній формі. Тобто архіви намагаються іти в ногу з прогресом, розуміючи важливість Інтернету в забезпеченні доступу до архівних документів та інформації. Сьогодні в Інтернеті зафіксовано понад 5 тис. архівних сайтів, тобто сайтів архівів, музеїв, бібліотек, які заявили про себе як сховища документальних джерел і писемних пам'яток.[1] Закордоном уже накопичений важливий досвід, і прикладом вдалої роботи закордонних архівних закладів у цій галузі можуть бути Адміністрація національних архівів та документації (NARA - National Archives and Records Administration, США) (в Інтернет див. http://www.nara.gov/), Національний архів Великобританії (The National Archives of Great Britain) (в Інтернет див. http://www.nationalarchives.gov.uk/), Національний архів Канади (National Archives of Canada) (в Інтернет див. http://www.archives.ca/), та ін. (посилання на закордонні архівні заклади див. на сайті «Архіви України» http://www.archives.gov.ua).
На сторінці одного із зарубіжних архівних сайтів розташовано девіз «Демократія починається тут»[2]. Справді важко переоцінити важливість архівів у зберіганні історичного досвіду попередніх поколінь, у розвитку громадянського суспільства, демократичних прав і свобод. Однак, архіви, які покликані виконувати це важливе завдання, повинні бути максимально відкритими. Під «відкритістю» потрібно розуміти не тільки відсутність заборон і перешкод на шляху громадян до отримання архівної інформації (зрозуміло, з урахуванням певного ступеню секретності деяких документів), але й наявністю доступних сучасних технічних засобів і методів представлення інформації. У зв’язку з цим украй важливим завданням є просування архівних фондів до Інтернету, що забезпечує віддалений доступ до архівних документів.
У цій курсовій роботі спробуємо дослідити здобутки зарубіжних архівів у цьому новому і дуже цікавому та важливому напрямі архівістики. Адже впровадження в архівній справі нових технологій, це є (як зазначалося вище) прямий перехід до побудови інформаційного суспільства.
1. Архівні веб-сайти
Сьогодні інтенсивне впровадження інноваційних технологій і поширення телекомунікаційних засобів передачі інформації в світі сприяє продуктивному ознайомленню суспільства зі змістом глобального інформаційного середовища. Сучасні умови для створення веб-ресурсів у архівній справі сприяють постійному збільшенню кількості архівних веб-сайтів різних країн в Інтернеті. Виникає питання: наскільки користування ними є раціональним та ефективним? Також цікавим є питання -- для кого створюють архівні сайти? Наскільки вони запитуванні і яку аудиторію цікавлять? Якщо йдеться лише про науковців, зацікавлених у проведенні своїх досліджень, то, можливо, вони й зовсім не потрібні? Професійні вчені добре знають у яких архівах можуть знаходитися фонди, що цікавлять їх, де ці архіви розташовано, а необхідні архівні довідники стоять на полицях їхніх домашніх бібліотек.
Головною специфікою ведення архівного сайту є те, що, з одного боку, практично будь-яка людина (а не лише дослідник або студент-історик) може зіткнутися з необхідністю звернення до архіву або сайту архіву, а з іншого боку, незначна частина користувачів знає до якого архіву їм потрібно звернутися, або передбачає що та інформація, яка їм потрібна, зберігається в архіві. ............
