ТАВРІЙСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. В.І. Вернадського

Чудіна Наталя Віталіївна

УДК: 141.7:159.923

ЕКСТРЕМАЛЬНІСТЬ І ФОРМИ ІЇ ПРОЯВУ

У СУЧАСНОМУ СУСПІЛЬСТВІ

09.00.03 – соціальна філософія і філософія історії

АВТОРЕФЕРАТ

Дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філософських наук

Сімферополь – 2008

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. В умовах розвитку техногенної цивілізації і глобалізаційних процесів сучасності, все більш інтенсивним і напруженим стає ритм життя людини, що дозволяє говорити вже не про швидкості, а про надшвидкості життєвого ритму, особливо в порівнянні з попередніми епохами. Прискорений темп життя змушує вести мову про “новий” антропологічний тип людини, якій для забезпечення гідного життя собі і своїй сім'ї доводиться затрачувати все більше і більше життєвої енергії. Це спричиняє за собою вірогідність виходу індивіда на грань між “нормальним” функціонуванням його нервової системи і тим станом, коли вона не витримує, “впадаючи” в полягання нервових зривів, нервових потрясінь і депресій.

У граничному, крайньому положенні, психіка прагне збереження своєї життєдіяльності, часто звертаючись до компенсаційних механізмів. Ці механізми можна частково порівняти з психологічним терміном “сублімація”. Щоб не втратити своє тілесне і психічне здоров'я людині доводиться знаходити заняття, які відповідали б тим умовам, в яких вона знаходиться. Це дозволяє їй адаптуватися до нового ритму і якості життя.

У цих умовах загального прискорення відбувається зростання екстремальних проявів людської активності в суспільстві, що і є основною проблемою виконаного дослідження.

На індивідуальному рівні заявлена проблема має антропологічний сенс і проявляє себе в соціальному середовищі на рівні різних типів екстремальності залежно від відношення індивіда до суспільства і в цьому значенні вона заявляє про свою актуальність як соціальна проблема.

Актуальність проблеми посилюється в умовах суспільства перехідного або “транзитного” періоду, коли відбувається руйнування норм соціальної регуляції, що склалися, що приводить до істотного зростання екстремальної поведінки в різних формах її прояву.

Заявлена проблема має декілька рівнів свого дослідження. Її можна досліджувати на рівні особи, яка достатньо добре розглянута, про що свідчать численні публікації із психології особи. Менш досліджений – соціальний рівень, який обумовлює необхідність вивчення екстремальних проявів в соціумі. Проте найважливішим є соціально-філософський рівень дослідницької практики, який є тим, що менш пропрацював, але дозволяє органічно поєднати одержані результати досліджень перших двох рівнів.

Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Робота враховує положення національної програми України “Освіта”. Дисертація виконана відповідно до комплексної теми кафедри соціальної філософії Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського “Громадянське суспільство в Криму і його основи” (державна реєстрація теми № 0107V004133).

Ступінь розробленості проблеми характеризується, з одного боку, різноманіттям підходів в дослідженні заявленої проблеми, розглядом декількох рівнів свого прояву в роботах як західних, так і вітчизняних мислителів із позицій дискурсів різних наук, а з другого боку, - практичною відсутністю її однозначного розуміння.

Основні джерела заявленої проблеми умовно можна розділити на три групи. ............