Вступ

Становлення ринкових відносин в Україні вимагає підвищеної уваги до основного суб’єкта господарської діяльності - підприємства. Підприємства як самостійні ланки економіки виконують важливі функції: виробляють матеріальні блага або надають різноманітні послуги, приймають участь у формуванні національного доходу і представляють економічний потенціал країни на міжнародних ринках. Виходячи з того, що підприємство є первинною ланкою функціонування економіки, де створюються матеріальні блага для життєдіяльності суспільства та виокремлюються певні виробничі відносини, можна зазначити, що воно виступає господарюючим суб’єктом, яке має права юридичної особи і здійснює виробничу, науково-дослідну та комерційну діяльність з метою отримання прибутку.

Економіка підприємства представляє собою комплекс взаємопов’язаних явищ, що зумовлюють рівень розвитку виробничих сил і конкретні форми виробничих відносин на підприємстві. Результативність діяльності підприємства, якість та конкурентоздатність виробленої ним продукції залежить від раціонального використання його ресурсів та здійснення інноваційних процесів. Успішне вирішення цих проблем, ефективне управління підприємством неможливе без визначення сутності та стану різноманітних ресурсів, якими володіє підприємство та взаємозв’язків між ними. Це актуально для підприємств усіх галузей економіки. Для досягнення цього держава здійснює таку економічну політику, як:

Структурно-галузеву політику;

Амортизаційну політику;

Цінову політику;

Антимонопольно-конкурентну політику;

Бюджетну політику;

Податкову політику;

Грошово-кредитну політику;

Валютну політику;

Зовнішньоекономічну політику.

У соціально-економічній сфері держава здійснює соціально-політичний захист прав споживачів, політику заробітної плати та доходів населення, політику зайнятості, політику соціального захисту та соціального забезпечення.

Я вважаю, що на сьогодні головною задачею економіки України є регулювання виробничих відносин, які виникають у процесі організації та здійснення виробничої діяльності між суб’єктами господарювання, оскільки в час економічної кризи діяльність суб’єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, яке спрямоване на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру є вирішальним кроком для покращення ситуації.

Товариство з обмеженою відповідальністю діє на підставі Цивільного та Господарського кодексів України, Законів України "Про господарські товариства", "Про власність", "Про зовнішньоекономічну діяльність" та іншого чинного в Україні законодавства.

1. Загальні положення

Товариство засноване на основі Цивільного та Господарського кодексів України, Законів України "Про господарські товариства", "Про власність", "Про зовнішньоекономічну діяльність" та іншого чинного законодавства України для здійснення підприємницької діяльності та отримання прибутку на основi повного господарського розрахунку, самофінансування та самоокупності.

Товариство є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки у банківських установах, круглу печатку, кутовий штамп з власним найменуванням, бланки, торговельну марку (знак для товарів та послуг), іншу атрибутику юридичної особи, може від свого імені укладати договори, набувати майнові та пов'язані з ними немайнові права, нести обов'язки, бути позивачем та відповідачем в суді, господарському судi, третейському судi.

Товариство у своїй діяльності керується чинним законодавством України, цим Статутом, а також внутрішніми правилами, регламентами та іншими локальними актами Товариства.

Товариство може відкривати філії, представництва та інші відокремлені підрозділи, затверджувати відповідні положення про них.

 

2. ............