ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 1
1. Поняття і структура перехідної економічної системи
Поняття "перехідна економіка" з'явилося у науковому вжитку лише після розпаду системи "соціалістичної співдружності" та СРСР. Хоча, зауважимо, деякі риси"перехідної" економічної системи спостерігалися у таких країнах, як Югославія, Угорщина, Польща, Китай. Проблеми трансформації суспільства та економіки постсоціалістичних країн розглянуті багаточисельними науковцями України та зарубіжжя, але поки, ще несформульовано достатньо чіткого, однозначного і несуперечливого тлумачення категорій "перехідна", "транзитивна" економіка, "трансформація" економіки. Зрештою, це є наслідком об’єктивної незавершеності теорії перехідної економіки, яка,"може перебувати лише у плинному, перехідному стані, як і її об'єкт" Головною рисою перехідної економіки визначається "... процес радикальної реструктуризації... як реакцію економіки на запровадження нових принципів господарської діяльності та як головну проблему, вирішення якої визначає довготермінові перспективи економічного розвитку країн з перехідною економікою" Трансформація соціальної структури передбачає зміну, перетворення її істотних рис. Для з’ясування особливостей трансформаційних процесів у сучасному українському суспільстві необхідно зіставити їх з попереднім станом суспільства. Без цього неможливо використовувати основні тенденції розвитку й елементи соціальної структури, що відіграють у ньому провідну роль. У механізмі посткомуністичних трансформаційних процесів зміни соціальної структури відіграють двояку роль. З одного боку, вони відображають соціальні наслідки інституціональних реформ, а з іншого — зумовлюють здатність суспільства до подальших соціальних змін. Таким чином, зміна соціальної структури одночасно відображає і підсумки періоду, що закінчився, і «стартові умови» майбутнього етапу перетворень. Трансформаційна структура відображає системну якість суспільства, особливо значущу в період докорінних змін, а насамперед — його здатність і готовність до саморозвитку, у тому числі й шляхом радикального перетворення й оновлення своїх базових інститутів і соціальної структури.
2. Транспортна структура. Поняття, види і показники
Транспорт – специфічна комунікаційна інфраструктурна галузь матеріального виробництва і сфери обслуговування, яка забезпечує потреби господарства і населення з усіх видів перевезень. Це матеріальна основа розвитку виробничо-технологічних внутрішніх і зовнішніх зв’язків країни. Транспортний чинник здійснює вплив на розміщення і галузеву структуру виробництва, без його врахування не можна досягти раціонального розміщення продуктивних сил. Найважливіша функція транспорту – переміщення людей і вантажів. За призначенням виділяють транспорт загального користування, відомчий, а також особистого користування. За середовищем переміщення розрізняють такі види засобів пересування: залізничний, автомобільний, гужовий, в’ючний (наземний), морський, річковий, озерний (водний), авіаційний (повітряний), трубо-провідний, електронний. Транспортна система – територіальне поєднання взаємопов’язаних видів транспорту, які, взаємодіючи спільно, найповніше задовольняють потреби народного господарства та населення в перевезеннях вантажів і пасажирів. ............