План
Вступ
1. Створення, структура та завдання ФАТФ
2. «Чорний список» ФАТФ та перебування в ньому України
Висновок
Список використаних джерел
Вступ
Проблема тінізації економічних відносин актуальна в наш час. Адже дана проблема є притаманна для всіх без винятку країн світу. Більше того, за даними іноземних експертів, у глобальному масштабі ця проблема має тенденцію до загострення. За оцінками Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР), тінізація економіки за останні 5 років зростала щорічно на 6,2 %, а загальне економічне зростання становило у середньому 3,5 %. Ця негативна тенденція входить в антагоністичну суперечність з інтересами довгострокового соціально-економічного розвитку будь-якої країни.
Для протидії відмиванню брудних грошей в 1989 році згідно рішення «великої сімки» була створена ФАТФ – міжнародна група (організація) по протидії відмиванню брудних грошей. На сьогоднішній день до неї входять 31 країна і дві міжнародні організації.
1. Створення, структура та завдання ФАТФ
У липні 1989 р. на нараді голів держав та урядів «сімки» у Парижі було прийнято рішення про створення спеціального органу «для оцінки поточних результатів співпраці з метою запобігання використання банківської системи і фінансових установ для відмивання доходів та розгляду можливості прийняття додаткових превентивних заходів у даній області». Англійською цей орган отримав назву «Financial Action Task Force on Money Laundering» (FATF), французькою - Groupe d’Action Financiere sur le Blanchiment de Capitaux (GAFI).
ФАТФ — це міжурядовий орган, метою роботи якого є розвиток і впровадження на міжнародному рівні заходів і стандартів з боротьби щодо відмивання грошей.
Спочатку пріоритетом ФАТФ була боротьба з відмиванням доходів, отриманих від торгівлі наркотиками. Сьогодні діяльність ФАТФ має три головних напрямки:
розширення дію прийнятих нею рекомендацій на всі континенти і регіони земної кулі;
перевірка того, як виконуються в державах-членах і як впроваджуються в інших державах заходи для боротьби з відмиванням грошей, засновані на 40 рекомендаціях ФАТФ, які є керівництвом до дії;
відстеження загальносвітових методів і схем відмивання злочинно нажитих капіталів та розробка контрзаходів.
Ключовим документом ФАТФ є рекомендації, які викладені у формі щорічних звітів організації.
З перших робочих засідань ФАТФ до її складу увійшли експерти з країн «сімки» (США, Японія, Німеччина, Франція, Великобританія, Італія і Канада), восьми інших промислово розвинутих країн (Австралія, Австрія, Люксембург, Нідерланди, Іспанія, Швеція і Швейцарія) та Комісії Європейських Спілок. У вересні 1991 р. членство у ФАТФ було розповсюджено ще на 11 держав, що входять до Організації економічної співпраці і розвитку (ОЕСР) (Данія, Греція, Гонконг (Китай), Ірландія, Ісландія, Нова Зеландія, Норвегія, Португалія, Сінгапур, Туреччина, Фінляндія), а також на Раду із співробітництва країн Персидської затоки. У черні 2000 р. до них приєднались Аргентина, Бразилія та Мексика, а у червні 2003 р. – Російська Федерація та ЮАР. Таким чином, на даний час членами ФАТФ є 31 держава і 2 регіональні організації [1].
Як уже відмічалось, з формальної точки зору FATF не може вважатись міжнародною організацією, оскільки не заснована на міжнародному договорі і не має затвердженого статуту (регламенту діяльності). Фактично FATF є міжурядовим органом, який створено для вирішення певної задачі та який має обмежений строк діяльності (існування).
Первісний мандат ФАТФ, затверджений «сімкою» у липні 1989 р., передбачав підготовку до квітня 1990 р. ............
