РЕФЕРАТ
з дисципліни «Охорона праці»
Тема: «Безпечна експлуатація машин, механізмів, систем під тиском. Шкідливі виробничі чинники»
План
1. Умови безпечної експлуатації машин і механізмів
1.1 Поняття про небезпечну зону машин
1.2 Колективні і індивідуальні засоби захисту
1.3 Безпека експлуатації підйомно-транспортних машин
2. Безпека систем, що знаходяться під тиском
2.1 Посудини, що працюють під тиском
2.2 Додаткові вимоги до балонів
2.3 Безпека експлуатації компресорного устаткування
2.4 Парові і водонагрівальні котли
3. Психофізіологічні небезпечні і шкідливі виробничі чинники
3.1 Загальні відомості
3.2 Алкоголь і безпека праці
3.3 Монотонність
3.4 Стомлення
3.5 Робоча поза
3.6 Сонливість
3.7 Перевантаження емоційні і розумові
3.8 Стрес
3.9 Гіподинамія
3.10 Соціальний клімат і безпека, психологічна несумісність
3.11 Перенапруження аналізаторів
1. Умови безпечної експлуатації машин і механізмів
1.1 Поняття про небезпечну зону машин
У поняття небезпечна зона входить простір, в якому можлива дія на працюючого небезпечного і (чи) шкідливого виробничого чинника (ГОСТ 12.0.002-80).
Небезпека локалізована в просторі довкола елементів, що рухаються:
– ріжучого інструменту;
– оброблюваних деталей;
– планшайб;
– зубчастих, пасових і ланцюгових передач;
– робочих столів верстатів;
– конвеєрів;
– переміщуваних вантажів ПТМ і т.д.
Розміри небезпечної зони можуть бути:
– постійними (зона між пасом і шківом, між вальцями і т.п.);
– змінними (зона різання на верстатах).
1.2 Колективні і індивідуальні засоби захисту
Засоби індивідуального захисту залежно від призначення підрозділяють на наступні класи:
– ізолюючі костюми;
– засоби захисту органів дихання;
– спеціальне взуття;
– засоби захисту рук, голови, обличчя, очей, органів слуху і т. д.
Всі застосуванні в машинобудуванні засоби колективного захисту що працюють за принципом дії можна розділити на:
– огороджувальні;
– запобіжні;
– блокуючі;
– сигналізуючі;
– системи дистанційного керування;
– спеціальні.
Огороджувальні пристрої перешкоджають попаданню людини в небезпечну зону.
Конструктивно огороджувальні пристрої можуть бути:
– стаціонарними;
– рухомими;
– переносними.
Стаціонарні пристрої пропускають оброблювану деталь, але не пропускають руки робітника.
Рухомі пристрої – на верстатах.
Переносні пристрої – ремонтні і налагоджувальні роботи, оберігають від механічних травм і опіків.
Запобіжні пристрої призначені для автоматичного відімкнення рухомих агрегатів і машин при порушенні нормального режиму роботи. До них відносять:
– обмежувачі ходу в горизонтальних і вертикальних напрямках;
– упори;
– кінцеві вимикачі;
– запобіжні клапани;
– мембрани.
Вводяться слабкі ланки в ланцюги машин:
– зрізні штифти і шпонки;
– фрикційні муфти;
– плавкі запобіжники.
Слабкі ланки можуть бути:
– з автоматичним відновленням кінематичного ланцюга;
– з необхідністю заміни зруйнованого елементу слабкої ланки (фрикційна муфта, плавкий запобіжник).
Блокувальні пристрої бувають:
– механічними;
– електромеханічними;
– електричними;
– фотоелектричними;
– радіаційними і ін.
Механічне блокування є системою, що забезпечує зв'язок між огороджуючим пристроєм і гальмівним або пусковим.
Електричне блокування застосовується в електричних установках з напругою 500 В і вище, забезпечує ввімкнення устаткування лише за наявності обгороджування.
Електромеханічне блокування полягає в тому, що в ньому роль електромагніту виконує людина, що діє на механічну частину системи. ............
