МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Чернівецьке вище професійно-технічне училище № 3

Реферат на тему:

" Альфред Адлер –

видатний психолог "

Виконала : студентка ІІІ курсу,

    Групи № 1

_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _

м. Чернівці, 2003

Адлер, Альфред (1870-1937)

Адлер народився в єврейській родині, яка належала до дрібнобуржуазного прошарку суспільства. Після одержання атестата зрілості в Хернальзерськый гімназії в 1888 р. Адлер почав вивчення медицини у Віденському університеті. У 1904 р. вийшла його книга «Лікар як вихователь». У 1907 р. Адлер написав роботу «Дослідження неповноцінності органів». У результаті створення концепції про вроджену неповноцінність органів і інтерпретації невротичних симптомів як зверхкомпенсації Адлер почав розвивати свої власні наукові ідеї, додаючи інше значення біологічному фундаментові неврозів. Поступово це все більше відділяло Адлера від психоаналізу Фрейда, поки не відбувся остаточний розрив. Коли 1908 р. на зборах Віденської психоаналітичної спілки Адлер прочитав доповідь, яка називалася «Садизм і невроз» (пізніше вона була надрукована у журналі Fortschritte der Medizin під назвою «Агресивний потяг у житті й у неврозі»), у якому він пропагував існування потягу до агресії. Адлер уже тоді висловлювався проти теорії лібідо і сексуальної етіології неврозів. У змісті роботи «Про нервозний характер» (1912) Адлер явно вказував на П’єра Жанні, як на свого попередника тому, що навіть концепція почуття неповноцінності відповідала поглядам Жанні. Коли на Міжнародному Психоаналітичному конгресі (1910) була заснована Міжнародна Психоаналітична асоціація, президентом якої став Юнг, обурені були насамперед віденські психоаналітики, які відчули себе приниженими; адже саме вони були першою психоаналітичною групою у світі.                                 При переоформленні Віденської Психоаналітичної спілки в новий статус «національної групи» Міжнародного суспільства 12.10.1910р. Фрейд запропонував вибрати головою Альфреда Адлера, а заступником – Вільгельма Штеккеля. Обидва стали відповідальними за видання нового журналу «Вісник психоаналізу».                                                                   У 1911р. Адлер у доповіді «Деякі проблеми психоаналізу» представив свої погляди, які відхилялися від основних позицій фрейдівського психоаналізу, хоча розбіжність була помітна ще в 1909 р. Адлер вважав, що навряд чи варто говорити про наявність лібідо в невротиків, заперечував значення едипова комплексу і вважав, що сексуальність невротиків передчасно виявляється неповноцінністю органів, а при підвищеному чоловічому протесті сексуальність проявляється набагато вища.                           Адлер висловлювався про «Чоловічий протест -  як ядерну проблему невротиків». У своїй доповіді Адлер заявив, що на його погляд, активація психіки (тобто, відокремлення) відбувається в результаті культурних впливів. Проф. Фрейд вважав Адлерівське вчення помилковим і небезпечним для розвитку психоаналізу. За Адлера заступилися Фуртмюллер і Клемперер, проміжну позицію зайняв Штеккель. ............