Зміст
Вступ
Розділ 1. Дослідження агресивної поведінки в соціальній психології
1.1 Природа агресії, форма її прояву
1.2 Основні напрямки в розумінні етіології агресивності
1.3 Поняття конфлікту та конфліктної поведінки в психології
1.4 Стан фрустрації як чинник детермінуючий поведінку в ситуації соціальної колізії
1.5 Психологічні особливості прояву агресивної поведінки у підлітковому віці
Розділ 2. Особливості поведінки підлітків з високим рівнем агресії в ситуаціях соціальної колізії
2.1 Задачі, методи та процедура експериментального дослідження
2.2 Рівневі показники виразності агресивної поведінки у учнів старшого підліткового віку
2.3 Особливості особистісних якостей підлітків з високим рівнем агресії
2.4 Визначення особливості конфліктної поведінки учнів з високим ступенем агресивності
2.5 Вплив стану фрустрації на особливості поведінки агресивних підлітків
2.6 Рівень інтелектуального розвитку як фактор детермінації поведінки агресивних підлітків
2.7 Взаємозв¢язок соціального статусу та особливостей поведінки агресивних підлітків в ситуаціях конфлікту
2.8 Статеві особливості прояву агресивної поведінки підлітків в ситуаціях соціальної колізії
Вступ Напружені, хитливі соціальні, економічні, екологічні, ідеологічні обставини, що склалися в наш час у нашому суспільстві, обумовлюють ріст різних відносин у розвитку і поведінці підростаючого покоління.
Серед них особливу тривогу викликають не тільки прогресуюче відчуження дітей, але і їхній цинізм, жорстокість, агресивність. Найбільш гостро цей процес виявляється на межі переходу з дитинства до дорослого положення - у підлітковому віці.
Тому проблема агресії підлітків, що торкається суспільства в цілому, викликає глибоке хвилювання як педагогів, батьків, так і гострий науково - практичний інтерес дослідників.
Багатопланові психологічні дослідження цієї проблеми в державній психології, по суті, лише починаються, хоча окремі питання вивчення агресії й агресивної поведінки привертають увагу багатьох авторів: Г.М. Андрєєва, В.В. Знанова, Л.В. Колчина, Н.Д. Левітіва, Є.В. Романіна, у тому числі розглядалися особливості девіантної поведінки підлітків (С.А. Белічева, Г.М. Менковський, М.А. Агеманський).
Девіантна поведінка має дві великі категорії. По - перше, це поведінка, яка відхиляється від норми психічного здоров¢я, припускає наявність явної або прихованої психопатології.
По-друге, це антисоціальна поведінка, яка порушує які-небудь соціальні або культурні норми, особливо правові. Коли ці вчинки досить незначні, їх називають правопорушеннями, а коли серйозні та караються у карному порядку - злочинами. Відповідно говорять про делінквентне (противоправне) та кримінальне (злочинне) поводження.
Юнацький вік взагалі, та рання юність в особливості, уявляє собою групу високого ризику. По - перше, відбиваються внутрішні труднощі перехідного віку, починаючи з психогормональних процесів та закінчуючи перебудовою Я - концепції.
По-друге, невизначеність соціального положення юнацтва. По-третє, суперечливості, обумовлені перебудовою механізмів соціального контролю.
Одною з форм девіації є агресивна поведінка. ............
