інститут невідкладної і відновної хірургії ім. в.к.гусака
академії медичних наук україни
Криводубська Стефанія Олегівна
УДК 616.62-003.7-001.17-089.191.1
Вплив раннього хірургічного лікування на розвиток уролітіазу у обпечених
14.01.03 – хірургія
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Донецьк – 2008
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Інституті невідкладної і відновної хірургії ім. В. К. Гусака АМН України
Науковий керівник
доктор медичних наук, професор,
Фісталь Еміль Якович,
Інститут невідкладної і відновної хірургії
ім. В.К. Гусака АМН України,
завідувач відділу термічних уражень;
Донецький національний медичний
університет ім. М. Горького МОЗ України,
завідувач кафедри комбустіології, пластичної хірургії і урології.
Офіційні опоненти:
доктор медичних наук, професор,
Григор’єва Тамара Григорівна,
Харківська медична академія
післядипломної освіти
МОЗ України, завідувач кафедри
комбустіології, реконструктивної і
пластичної хірургії;
доктор медичних наук, професор,
Антонюк Сергій Митрофанович,
Донецький національний медичний
університет ім. М.Горького
МОЗ України, завідувач кафедри
хірургічних хвороб №2 ФІПО.
Захист відбудеться “27” лютого 2008 р. о 14 годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 11.559.01 в Інституті невідкладної і відновної хірургії ім. В.К.Гусака АМН України (83045, м. Донецьк, Ленінський проспект, 47; тел. (062) 387-50-27).
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ІНВХ ім. В.К.Гусака АМН України (83045, м. Донецьк, Ленінський проспект, 47).
Автореферат розісланий “25” січня 2008 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
д.мед.н. О.А.Штутін
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Опікова травма, незважаючи на багатовікову історію, як у теоретичному, так і в практичному аспекті залишається актуальною медичною, соціальною й економічною проблемою в усьому світі (Азолов В.В., 2001; Григорьева Т.Г., 2000; Гусак В.К., 2000; Малахов С.Ф., 2002; Повстяний М.Ю., 1999; McManus W., 1998).
На відміну від інших видів травматичних ушкоджень для опікової хвороби специфічним є те, що при первинному ураженні тільки шкіри вторинна патологія розвивається практично у всіх внутрішніх органах і системах організму (Ермолов А.С., 2001; Карваял Х. и др., 1990; Парамонов Б.А., 2000; Chen J. at al., 2000).
Нирки є одним з органів, які страждають відразу ж після великого глибокого опіку (Гусак В. К., Повстяной Н. Е. и др., 1992; Окунев Н.А., 1985; Andreucci M. at al., 2001; Zogovic J, Mladenovic Lj., 1996). В усіх періодах опікової хвороби спостерігаються функціональні та морфологічні зміни з боку нирок. У 27%-32% потерпілих протягом року після опіку розвивається хронічний пієлонефрит, сечокам’яна хвороба (Фисталь Э. Я., Криводубская С.О., 2003; Andreucci M. at al., 2001). У деяких хворих патологічні зміни в нирках є стійкими та залишаються на тривалий термін (Карасьов I.В., 2004). Це пов'язано з гнійно-септичними та циркуляторними ускладненнями опікової хвороби, що визначає її тяжкість і сприяє затяжному лікуванню (Фисталь Э.Я. и др., 1986; Ahrns K.S., 1999).
Для кожного періоду опікової хвороби характерно певне ураження нирок. В опіковому шоку патогенетичними чинниками є гіповолемія, гемоконцентрація, порушення мікроциркуляції, гіпоксемія, гіпоксія нирки, гострий гемоліз, з розвитком запально-дегенеративних змін. Спостерігається також оліго-анурія, альбумінурія, уробілінурія, гамоглобінурія, ізостенурія, різке зниження канальцевої секреції і клубочкової фільтрації, зниження виведення натрію й посилене виведення калію й альдостерону (Парамонов Б.А. ............
