Україна в Європейському співробітництві
Аналізуючи економічні показники в країнах ЦСЄ після завершення переговорів і прийняття рішення про їх вступ до НАТО, слід підкреслити значні економічні користі, які вони отримали, і перш за все збільшення ШІ на мільярди доларів. У 1997-1999 рр. Польща отримала 15,7 млрд. дол., Чеська Республіка - 26,6 млрд. дол., Угорщина - 30,9 млрд. дол. прямих іноземних інвестицій25.
Цифровий ряд промовисто свідчить про розвиток і зростання обсягів виробництва та торгівлі продукцією військово-оборонного комплексу Польщі та Чехії, які стали членами НАТО в 1999 р. У 1997 р. Польща продала на світовому ринку озброєнь товарів на суму 20 млн. дол., а у 1999 р. - на 67 млн. дол. У 2001 р. ця цифра становила вже 93 млн. дол., а у 2003 р. - 89 млн. дол. У Чеській Республіці спостерігалася подібна динаміка експорту зброї: 1997 р. - 28 млн. дол., 1998 р. - 23 млн. дол., 1999 р. - 65 млн. дол., 2000 р. 81 мли. дол., 2001 р. - 95 млн. дол., 2002 р. - 85 млн. дол.26 Тому тенденції в експорті зброї, військової техніки та обладнання зазначених країн не повинні передрікати занепад та зникнення українського ОПК у разі вступу країни до НАТО. Приклад Польщі доводить, що дуже багато підприємств співпрацює з корпораціями військово-промислового сектора у Західній Європі та США.
Перед лідерами блоку на майбутню зустріч у Бухаресті винесені самі ті проблеми, що дають можливість Альянсу адекватно відповідати на виклики сучасного світу та поширювати сфери власної відповідальності: операційні зобов'язання НАТО, передусім у Косово та Афганістані; розширення НАТО; адаптація структур та можливостей НАТО до вимог нового безпечного середовища; розвиток відносин з партнерами НАТО. Таким чином, Північноатлантичний союз вкотре демонструє свою життєздатність, актуальність та адаптивність до умов міжнародного середовища.
Вітчизняні дослідники, виходячи з постулату первинності внутрішньої політики по відношенню до зовнішньої, вказують на те, що зовнішня політика України на шляху до європейської та євроатлантичної спільноти пережила декілька етапів" . З 2005 р. для України почався четвертий етап, а європейська та євроатлантична інтеграція і внутрішня модернізація для України стали синонімами, і саме цьому завданню свідомо підпорядковувався весь внутрішній розвиток країни.
Співпраця України з державами європейської та євроатлантичної спільноти дозволяє здійснити «м'яке входження» України в інтеграційні процеси. Вона надала можливість напрацювати нові моделі господарювання, освоїти прийняті в Європі форми міждержавних взаємин, культурного обміну, туризму, здійснити низку перетворень в середині держави згідно з нормами, за якими здійснювалися аналогічні процеси в Європі і світі. Інтеграція України у світову торговельну систему, насамперед шляхом забезпечення приєднання до СОТ; повкомасштабна імплементація Угоди про партнерство і співробітництво між Україною та ЄС; нарощування експортного потенціалу та поліпшення структури зовнішньої торгівлі; захист внутрішнього ринку та підтримка національного товаровиробника; всебічна реалізація Плану дій Україна - НАТО.
Але дослідники лондонського Центру європейських реформ прогнозують, що Україна, Молдова чи Білорусь навряд чи приєднаються до Європейського Союзу до 2020 р. " Згідно з порадами, які містяться в остатньому дослідженні, та обговоренням на семінарі для експертів в Центрі міжнародних стосунків у Варшаві29 проблем ратифікації нового Договору про ЄС, прикро розуміти, але Україна не розглядається як самостійний гравець на європейський арені. ............
