Зміст
1. Світова організація торгівлі, її роль у МЕВ.
2. Форми передачі технології.
3. Особливості функціонування офшорних зон.
4. Південний спільний ринок (МЕРКОСУР).
5. Проблеми розвитку зовнішньоекономічної діяльності України.
Список використаних джерел.
Світова організація торгівлі, її роль у МЕВ
Ще в 1849 році у Парижі на Європейському конгресі пацифістів Віктор Гюго проголосив ідею створення Сполучених Штатів Європи, яку в 30-х роках ХХ ст висував італійський революціонер, засновник організації «Молода Європа» Мадзіані Тороцький.
Лише в 1951 році розпочалось створення Європейського Співтовариства, коли в результаті Паризького договору утворились 2 міжнародні організації – ЄОВС та Євроатом, котрі були попередниками створення Європейського спільного ринку. Спільний ринок, або ЄЕС було утворено на основі римської угоди 21 березня 1957 року, яку підписали представники Бельгії, Італії, Люксембургу, ФРН та Нідерландів. Процеси регіональної інтеграції посилились після підписання у лютому 1992 року представниками держав-членів ЄЕС Маахстрійської угоди, яка визначила шляхи трансформації ЄЕС ЄС.
Світова організація торгівлі (СОТ) – це провідна міжнародна економічна організація, членами якої вже сьогодні є 149 країн, на долю яких припадає близько 96% обсягів світової торгівлі. Після приєднання ряду країн, які зараз є кандидатами на вступ, у рамках СОТ здійснюватиметься майже весь світовий торговельний оборот товарів та послуг.
За останні роки значно розширилася сфера діяльності СОТ, яка на сьогодні далеко виходить за рамки власне торговельних стосунків. СОТ є потужною і впливовою міжнародною структурою, здатною виконувати функції міжнародного економічного регулювання. Членство у СОТ стало на сьогодні практично обов`язковою умовою для будь-якої країни, що прагне інтегруватися у світове господарство.
Процеси створення, становлення і розширення СОТ не були простими та однозначними. Хоча за останні 30 років масив загальних правил СОТ надзвичайно зріс, СОТ усе ще базується на принципі двосторонніх переговорів між членами з метою взаємного відкриття їх ринків. Члени СОТ, формулюючи вимоги до країн-претендентів стосовно доступу до їх ринків, відстоюють інтереси власних компаній, захищаючи таким чином власне виробництво та робочі місця. Тому переговорний процес є непростим і, як правило, тривалим.
Статус і сфера діяльності Згідно зі статтею VIII Маракеської угоди про утворення Світової організації торгівлі, СОТ є міжнародною міжурядовою організацією, створеною у відповідності з нормами міжнародного права. СОТ може діяти незалежно від волі кожної країни-члена цієї організації. Проте така діяльність СОТ здійснюється виключно через створені нею органи (Міністерську конференцію, Генеральну раду і Секретаріат). Діяльність СОТ може здійснюватися виключно в рамках її компетенції, визначеної Марракеською угодою і прийнятими на її основі іншими документами.
Згідно з Марракеською угодою, СОТ забезпечує загальну інституційну основу для здійснення торговельних відносин між її членами, тобто утворює міжнародний форум з робочими органами. В його рамках можуть здійснюватися міжнародні переговори як між усіма членами СОТ, так і між окремими учасниками. ............
