ДНЕПРОПЕТРОВСКАЯ АКАДЕМИЯ УПРАВЛЕНИЯ, БИЗНЕСА И ПРАВА

КАФЕДРА АНГЛИЙСКОЙ ФИЛОЛОГИИ И ПЕРЕВОДА

КУРСОВАЯ РАБОТА

Тема: Реалии в современном английском языке и их перевод на родной язык (на материале повести Дж. Селленджера «Над пропастью во ржи»)

                                                                           Выполнила:

                                                                           Студентка группы РП-98-3

Днепропетровск

2001

ЗМІСТ

Вступ

Розділ I Реалія в системі безеквівалентної лексики

Розділ II Визначення реалії, її структури та класифікації

Розділ III Способи перекладу реалій

Розділ IV Аналіз реалій з повісті Дж. Селінджера “Над прірвою у житі

Висновки

Список використаних джерел

ВСТУП

Кожна країна, кожний народ, кожна місцевість мають свої особливі умови розвитку, які є її характерними рисами, які відрізняють різні культури, надаючи їм щось особисте, надзвичайне, неповторне. У кожній мові існують спеціальні слова, які належать до національної лексики, не маючи повних аналогів в інших мовах. Такі слова називають реаліями, і саме вони є об’єктом  цього дослідження.

Метою цієї курсової роботи є:

1. Визначити місце реалії в системі безеквівалентної  лексики

2. Визначити зміст поняття “реалія”, структуру та типи реалій

3. Охарактеризувати засоби і особливості перекладу реалій

4. Зробити  аналіз перекладу реалій з англійської мови на українську на матеріалі повісті Дж. Селінджера  “Над прірвою у житі”.

Переклад реалій – це  частина великої і важливої проблеми передачі національної і історичної своєрідності, яка сходить до самого зародження теорії перекладу як самостійної дисципліни. Реалії входять до складу безеквівалентної лексики, але належать до найменш вивчених лінгвістичних одиниць [4, с. 106].

У перекладознавчих працях слово “реалія” як термін з’явилося у 40-х роках.  Уперше його вжив відомий фахівець А. Федоров у праці “О художественном переводе” (1941). Характеризуючи перекладацьку працю, автор зазначає: “це діяльність, що вимагає певних знань, не тільки практично мовних, а й  літературознавчих і історико - лінгвістичних, не кажучи вже про необхідність широкого культурного світогляду, що дозволяє ... усвідомити  всі особливості соціальних умов... історичні і географічні реалії і та ін.” [11, с. 23]. У подальших працях Федоров залишається вірний такому розумінню терміна реалія. Для нього реалії завжди лише предмет матеріального світу [17, с. 104 ].    Також, термін “реалія” зустрічається у кандидатській дисертації Г.Шаткова 1952 року, присвяченій проблемам, що виникають при перекладі безеквівалентної  лексики, де дослідник пише: “Найтиповішою безеквівалентною лексикою слід вважати імена власні і слова , що  позначають національно-специфичні  реалії” [12, с. 23] .

У 1952  році Л. Соболєв уперше дав визначення  терміна “реалія” як лексичної одиниці: “Терміном “реалії” позначають побутові і специфічно національні слова й звороти, що не мають еквівалентів у побуті, а отже, і в мовах інших народів” [12, с. ............