Проблема індивідуалізації на уроках фізичної культури
План
Вступ
1. Теоретичні основи питання про індивідуальний підхід до дітей
1.1 Погляди педагогів на індивідуальний підхід виховання
1.2 Облік індивідуальних особливостей у різні вікові періоди
2. Методика проведення занять з урахуванням індивідуального підходу
2.1 Принцип доступності в індивідуальному підході виховання школярів
2.2 Диференційоване навчання в реалізації індивідуального підходу
Висновки
Література
Вступ
Вищою цінністю нашого суспільства є людина. Увага до виховання людини, турбота про всебічний розвиток її здібностей, вдосконалення особистих якостей уходить в коло проблем сучасного суспільства. Існування індивідуальних відмінностей між людьми – факт очевидний. Необхідність індивідуального підходу викликана тією обставиною, що будь-яка дія на дитину заломлюється через його індивідуальні особливості, через «внутрішні умови», без урахування яких неможливий по-справжньому дієвий процес виховання. Всебічний розвиток кожної людини – програмна мета нашого суспільства – припускає як важливу умову виявлення творчого потенціалу особи, формування індивідуальності як вищого рівня її розвитку. Кожна людина повинна мати можливості виявити себе. У цьому зацікавлені й окрема особистість, і все суспільство. Вікові ролі людського чинника в розвитку нашого суспільства поставило питання про індивідуальну роботу як важливій формі виховання. Індивідуальний підхід ніяк не протистоїть принципу колективності – основному принципу не тільки виховання, але й всього устрою нашого життя.
Індивідуальний підхід це не разовий захід. Він повинен пронизувати всю систему дії на дитину, і саме тому це загальний принцип виховання. Разом з тим в різних сферах виховання й навчання цей підхід виявляється в різній мірі. Індивідуальний підхід націлений у першу чергу на зміцнення позитивних якостей і усунення недоліків. При умінні й своєчасному втручанні можна уникнути небажаного, болісного процесу перевиховання.
За допомогою індивідуального підходу можна знайти «ключ» до кожної дитини. Індивідуальний підхід – один з головних принципів педагогіки. Сама проблема індивідуального підходу носить творчий характер, але існують основні моменти при здійсненні диференційованого підходу до дітей.
Об'єкт: цілеспрямований процес виховання дітей різного шкільного віку.
Предмет: методи і прийоми індивідуального підходу до дітей в процесі виховання в умові школи.
Мета дослідження: теоретично обґрунтувати вплив індивідуальної дії на виховання й розвиток дитини.
Гіпотеза: за допомогою використання індивідуального підходу у фізичному вихованні дітей, можна добитися кращого результату у вихованні всебічно розвиненої особистості.
Завдання:
1. Теоретично обґрунтувати значення й роль індивідуального підходу у вихованні і навчанні дітей шкільного віку.
2. Розкрити роль педагога в здійсненні індивідуального підходу.
3. Виявити індивідуально-психологічні особливості дитини.
Теоретичне значення дослідження полягає у вивченні індивідуального підходу у фізичному вихованні школярів.
Практична значущість дослідження полягає у використанні принципу доступності та прийомів диференційованого навчання у фізичному вихованні учнів та використанні матеріалу роботи для педагогічних училищ та вчителів шкіл.
Структура роботи. Курсова робота викладена на 27 сторінках комп’ютерного набору, містить 1 таблицю. ............
