Реферат на тему:
Під Литвою та Польщею
Боротьба за західні землі
Військо княжих часів було тісно зв’язане з державою, тим то як довго існувала держава, так довго існувало й розвивалося княже військо. Але татарський наїзд 1240 р. знищив Київ і наддніпрянські князівства. Великі маси війська полягли при обороні городів і в боях з татарами. Народне ополчення розбрелося, хто ж із бояр-дружинників зацілів, той мусів шукати захисту в далеких чужих землях. Сто років пізніше прийшла катастрофа й на західні землі. Дня 7 квітня 1340. р. покінчив трагічно життя останній галицько-володимирський князь Юрій II. Почалася довголітня боротьба за Галичину та Волинь.
Бояри, що захопили були владу в свої руки, запросили на княжий престол литовського князя Дмитра Любарта, що вже перед тим пробував на Волині, був грецького обряду й тішився прихильністю серед місцевого населення. В Галичині управу перебрав проводир галицьких бояр, перемиський воєвода Дмитро Детько. Бояри ввійшли теж у приязні зносини з татарами й задумували, під протекторатом Литви й Орди, втримати самостійність своїх земель. Але проти цих планів виступив польський король Казимир, що бажав галицько-володимирську спадщину здобути для себе. Союзником його став угорський король Людвік, що теж заявляв претензії до Галичини. Так розгорілася війна, що тяглася з перервами понад сорок років.
З кінцем квітня 1340 р. король Казимир вперше перейшов границю галицької держави. Рівночасно Людвік угорський вислав йому допоміжний полк із Угорщини. Казимир приступив з військом під Львів, здобув замок, забрав скарбницю галицьких князів, де були дорогоцінні корони, коронаційний плащ, престол і ін. і швидким походом вернувся до Кракова. В червні 1340. р. вирушив на Галичину з більшим військом удруге. Але Дмитро Детько зорганізував сильну оборону, — зібрав галицьке військо й покликав на поміч татар. Польські війська почали відворот, а татари загналися далеко в Польщу й Угорщину. Потім прийшло до переговорів і Польща та Угорщина признали Детька правителем Галичини. Але Казимир затримав під своєю владою сянську землю.
Наново війна почалася 1349 р. Казимир забезпечив собі нейтральність татар і з сильним військом виступив проти Любарта. В короткому часі зайняв Львів, Белз, Берестя й нарешті Володимир. Але Любарт почав контрнаступ, відбив свої землі і литовські війська повоювали Польщу аж по Вислу. Та Галичина залишилася під владою Казимира.
З того часу боротьба не вгавала. Любарт завзято змагав до того, щоб відбити й галицьку, землю. В серпні 1350 р. його військо наїхало на Галичину й позабирало багато людей у неволю. В 1351 р. литовці напали на Львів, поруйнували місто і забрали великий полон. Казимир покликав на допомогу Людвіка і ранньою весною 1352 р. обидва рушили на Любартові городи. Але вже під Белзом зустріли великий опір. Белзький воєвода Дрозд удавав спершу, що готов іти на переговори, але ж водночас приготовляв свій город до оборони. Від річки Рати прокопав рови так, що вода обтікала город довкола. Нарешті заявив, що згоди не хоче. Польське й угорське військо почало облогу. Але дійти до замку було неможливо. Вояки цілий день мусіли стояти в холодній воді, а оборонці їх сильно обстрілювали. Ранених і вбитих було безліч. ............
