Контрольна робота
Паралельні обчислення з використанням MPI
Зміст
1. Введення в паралельні обчислення
2. Що таке MPI/MPICH?
3. MPI у прикладах
3.1 Найпростіша MPI-програма
3.2 Обмін повідомленнями
3.3 Колективний обмін даними
3.4 Паралельний введення-виведення
4. Додаток
Література/посилання
Завдання
1. Введення в паралельні обчислення
Основна ідея розпаралелювання обчислень – мінімізація часу виконання задачі за рахунок розподілу навантаження між декількома обчислювальними пристроями. Цими «обчислювальними пристроями» можуть бути як процесори одного суперкомп'ютера, так і кілька комп'ютерів рангом поменше, обєднаних за допомогою комунікаційної мережі в єдину обчислювальну структуру – кластер.
Паралельна модель програмування сильно відрізняється від звичайної – послідовної. Існують дві моделі паралельного програмування: модель паралелізм даних і модель паралелізму задач. Модель паралелізми даних має на увазі незалежну обробку даних кожним процесом (наприклад, векторні операції з масивами). Модель паралелізами задач передбачає розбивка основної задачі на трохи щодо самостійних підзадач, кожна з яких виконується окремо й обмінюється даними з іншими. Це більш трудомісткий, у порівнянні з паралелізмом даних, підхід. Перевагою є велика гнучкість і велика воля, надана програмісту в розробці програми, що ефективно використовує ресурси паралельної системи. При цьому можуть застосовуватися спеціалізовані бібліотеки, що беруть на себе всі «організаційні» задачі. Приклади таких бібліотек: MPI (Message Passing Interface) і PVM (Parallel Virtual Machine).
2. Що таке MPI/MPICH?
При розробці паралельних програм виникають специфічні для даної моделі обчислень проблеми сугубо технічного характеру: забезпечення комунікацій між підзадачами, забезпечення надійності й ефективності цих комунікацій, дозвіл проблем зв'язаних із загальним доступом до поділюваних ресурсів та інше. Для рішення цих проблем можна реалізувати власні методи, а можна використовувати вже готові стандарти/специфікації/бібліотеки. MPI – «Інтерфейс передачі повідомлень» - це специфікація, що була розроблена в 1993-1994 роках групою MPI Forum (http://www.mpi-forum.org),і забезпечує реалізацію моделі обміну повідомленнями між процесами. Остання версія даної специфікації MPI-2. У моделі програмування MPI програма породжує кілька процесів, взаємодіючих між собою за допомогою звертання до підпрограм прийому і передачі повідомлень.
Звичайно, при ініціалізації MPI-програми створюється фіксований набір процесів, причому (що, утім, необов'язково) кожний з них виконується на своєму процесорі. У цих процесах можуть виконуватися різні програми, тому MPI-модель іноді називають MPMD-моделлю (Multiple Program, Multiple Data), на відміну від SPMD (Single Program…)моделі, де на кожному процесорі виконуються тільки однакові задачі. MPI підтримує двохточкові і глобальні, синхронні й асинхронні, блокуючі і типи комунікацій, що неблокують. Спеціальний механізм – комунікатор – ховає від програміста внутрішні комунікаційні структури. Структура комунікацій може змінюватися протягом часу життя процесу, але кількість задач повинна залишатися постійним (MPI-2 уже підтримує динамічна зміна числа задач).
Специфікація MPI забезпечує переносимість програм на рівні вихідних кодів і велику функціональність. ............
