1) Економiчнi умови виробництва у кожному окремому нацiональному господарствi досить рiзнi. Незбiг рiвней технiчного оснащення господарства, квалiфiкацii працюючих, природних умов приводить до суттевих вiдмiн у середньому рiвнi продуктивностi працi.
Це означає, що витрати працi при виготовленнi одиницi однакової продукцiї по країнах будуть рiзнi. У кожної країни складається також свiй рiвень iнтенсивностi працi. Тому за один i той же промiжок робочого часу дiйснi витрати працi у рiзних країнах рiзнi.
Якщо ж обчислити, що при цьому рiзна i продуктивнiсть працi, то стане очевидним, що в окремих країнах в однаковий робочий час створюється рiзна величина вартостi i рiзна кiлькiсть одиниць продукцiї. У кожної країни є свiй рiвень суспiльно необхiдних витрат працi на виробництво товарiв, визначаючих їх нацiональну вартiсть.
Iнтернацiональна вартiсть товара визначається суспiльно необхiдним часом, потрiбним для його виготовлення при середньо-свiтових суспiльно-нормальних умовах виробництва. Суспiльно необхiдний робочий час на виробництво одиницi товара буде витрачений працею середньосвiтовою iнтенсивностi i продуктивностi.
В умовах розвиненого товарного виробництва в основi цiни лежить не вартiсть, а цiна виробництва, рiвна витратам виробництва, плюс середнiй прибуток. Витрати виробництва визначаються витратами як живоi працi, так i минулої працi. Поскiльки ефективнicть використання сировини, енергiї, устаткування у рiзних країнах рiзна, то частина нацiонарьних витрат виробництва, пов’язана з цими витратами також буде рiзна. Разом з тим рiзнi країни суттєво вiдрiзняються одна вiд одної не тiльки витратами живої працi, але й її оплатою, тобто нацiональними рiвнями заробiтної плати.
Теорiя факторiв виробництва, яка говорить про те, що цiна факторiв у рiзних країнах залежить вiд ступеню надiленостi ними країн, в дiйсностi вiдображає ту обставину, у промислово розвинених країнах бiльш эфективно використовуються елементи минулої працi, а у менш розвинених країнах в силу iсторичних умов i недостатньої зайнятостi населення складається низький рiвень заробiтної платнi.
Iнтернацiональна цiна виробництва, яка вдає з себе перетворену форму iнтернацiональної вартостi, з основою цiни з боку пропорцii, але у ринковому господарствi цiна складається пiд впливом попиту та пропозицiї. Продавець завжди зацiкавлений у пiдвищеннi цiни, а у той час, як покупець прямує купити товар за бiльш низькою цiною. Коли попит й пропозицiї зрiвнюють один одного, встановлюється рiвноважна цiна, яка припустима i для продавця, i для покупця. Цiна рiвноваги вiдповiдає крапцi cхрещення кривих попиту i пропозицiї на графiку. Цю крапку iнколи за iменем англiйського економiста, сформулювавшого цю залежнiсть, називають «хрестом Маршала».
На рiвень яких витрат буде орiєнтуватися цiна в залежностi вiд вiдповiдностi попиту i пропозицii? Якщо попит дуже великий, то свiтова цiна може бути на рiвнi найгiрших нацioнальних умов виробництва (навiть якщо їх частка на ринку незначна), що дозволить виробникам в цих країнах також виходити свiтовий ринок i отримати прибуток, у країнах з середнiми i особливо кращими умовами виробництва прибуток виробника буде значно високий, що буде стимулювати вклади капiтала у виробництво цього товара, рост виробництва. ............
