Зміст
Вступ
Розділ 1 Вплив масажу на організм людини
Розділ 2 Гігієнічний масаж
2.1 Масаж голови
2.2 Масаж шиї
2.3 Масаж рук
2.4 Масаж грудей
2.5 Масаж спини
2.6 Масаж живота
2.7 Масаж нижніх кінцівок
2.8 Масаж гомілки та стегна
Розділ 3 Косметичний масаж як один з видів гігієнічного масажу
Висновок
Список використаної літератури
Вступ Актуальність: Прищеплювання навичок масажу має величезне значення для широкого використання серед населення масажу як гігієнічного, профілактичного і відбудовного оздоровчого засобу. Масаж застосовують як гігієнічний і косметичний засіб у повсякденному житті за своїм тілом, як засіб фізичного удосконалювання спортсменів, що забезпечує більш повноцінний фізичний розвиток і досягнення спортивних результатів.
Новизна: даний вид масажу досить часто застосовує людина для самомасажу і це веде до покращення загального стану організму.
Робоча гіпотеза – можна припустити, що використання гігієнічного масажу при незнанні його протипоказань та особливостей призведе до погіршення стану організму.
Предмет дослідження: особливості гігієнічного масажу.
Об`єкт дослідження: процеси в організмі, які відбуваються під впливом гігієнічного масажу.
Мета дослідження: вивчити особливості гігієнічного масажу та необхідність його застосування.
У завдання входило:
1) узагальнити місце масажу та його вплив на організм людини;
2) проаналізувати особливості гігієнічного масажу;
3) апробіювати гігієнічний метод масажу.
Практична значимість: Гігієнічний масаж можна проводити у вигляді загального масажу і масажу окремих областей тіла. Прийоми гігієнічного масажу і правила їх застосування ті ж, що і масажу. Для гігієнічного масажу лікар рекомендує спеціальні методики, установлює показання і дозування. Призначення гігієнічного масажу хворим серцево-судинними захворюваннями вимагає особливої обережності. При хронічній ішемічній хворобі серця з явищами стенокардії напруги, порушення ритму і серцевій провідності, гіпертонічній хворобі ІІ Б стадії самомасаж протипоказаний.
Розділ 1 Вплив масажу на організм людини У загальному складному механізмі дії масажу можна виділити три основні, пов'язані між собою, ланки, вплив через нервово-рефлекторний апарат, гуморальний шлях та безпосереднє механічне діяння на тканини і органи.
Великий російський фізіолог І. М. Сеченов писав, що всі акти свідомого і несвідомого життя за способом свого походження є рефлексами, тобто відповідними реакціями організму на подразнення рецепторів, здійснюваними за допомогою центральної нервової системи.
Шлях, по якому збудження від рецептора передається до органа — ефектора, має назву рефлекторної дуги. До складу рефлекторної дуги входять: 1) рецептори (сприймаючі апарати), на які діють подразники; 2) доцентрові (аферентні) неврони (нервові клітини), котрі своїми волокнами пов'язують рецептори з центральною нервовою системою; 3) неврони центральної нервової системи, що реагують на імпульси від рецепторів; у них збудження зазнають складних змін; 4) відцентрові (аферентні) неврони з їх відростками, які пов'язують центральну нервову систему з усіма органами тіла; 5) ефектори — органи, котрі реалізують цей рефлекторний акт.
Масажні рухи, спрямовані на шкіру, рідше на слизову оболонку, діють насамперед на різноманітні рецептори нервової системи. ............
