МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
ЛЬВІВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ ІМЕНІ С.З. ГЖИЦЬКОГО
ФАКУЛЬТЕТ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ
КАФЕДРА ПАРАЗИТОЛОГІЇ ТА РИБНИЦТВА
Спеціальність 7.130501
«Ветеринарна медицина»
ДИПЛОМНА РОБОТА
"ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНІ ЗАХОДИ ПРИ ГЕЛЬМІНТОЗАХ СВИНЕЙ"
Вступ
Мета тваринництва України забезпечити її громадян в достатній кількості і високої якості продуктами харчування, а також сировиною тваринного походження.
Повне забезпечення населення нашої країни м’ясом і продуктами його переробки потребує щорічного збільшення його виробництва. А в теперішній час у зв’язку з різким скороченням поголів’я тварин дуже гостро стоїть питання про інтенсифікацію відтворення стада, яке включає в себе не тільки питання отримання повноцінного приплоду і його збереження, але й інтенсифікацію вирощування молодняку з одночасним збільшенням середньодобового приросту живої маси при найменших затратах праці і засобів.
Найбільш перспективною в даному відношенні галуззю тваринництва є свинарство, оскільки свині – найбільш скороспілі і багатоплідні тварини, які можуть забезпечити продовольчу незалежність нашої країни. Однак виконанню цієї задачі можуть перешкодити різноманітні захворювання свиней, до числа яких належать і інвазійні хвороби.
Інвазійні хвороби тварин значно поширені і завдають економічних збитків. За останні роки ситуація щодо інвазійних захворювань з різних причин має тенденцію до погіршення.
Літературні дані і практика свідчать, що почастішали випадки гельмінтозних захворювань свиней, що нерідко призводить до зниження продуктивності (зменшення приростів) свиней, відставання в рості і розвитку молодняку, зниження якості та вибракування частини продуктів та сировини, перевитрат кормів, народження слаборозвиненого молодняку від хворих матерів, загибелі значної кількості інвазованих гельмінтами поросят, а також значних затрат на придбання антигельмінтиків та ін.
Однією з особливостей гельмінтозів тварин є те, що гельмінти належать до внутрішніх паразитів, які існують в напівзакритих системах тобто в організмах господарів, в умовах «доставки їжі додому» і захисту від оточуючого середовища, але разом з тим в умовах безпосереднього впливу імунної системи і інших захисних механізмів господаря. Гельмінти, як і інші паразити не тільки здатні ухилятися від захисних механізмів своїх господарів, але і володіють якостями, які дозволяють удосконалювати цей процес. У них існує широкий спектр засобів уникнення від впливу захисних механізмів господаря. Крім цього, для гельмінтів характерні значні внутрівидові варіації процесу розвитку пов’язані з мутаціями, які виникають в генах під дією факторів оточуючого середовища. Наприклад, у ехінококів які є як і більшість цестод – гермафродитами, в результаті самозапліднення дорослих особин виникають мутації, які здебільшого рецесивні, у ¼ зигот, а потім у лярвоцист проявляються фенотинічно, а під час партеногенезу (формування протосколексів) копіюються в великих кількостях. Це різко підвищує адаптаційні властивості паразита і сприяє формуванню нових різновидностей або штамів гельмінта. Очевидно, цей механізм дозволив Echinococcus granulosis адаптуватися до дуже широкого кола проміжних живителів (більше 50 видів). ............
